Облік розробки і продажу ПЗ

ПДВ.

Відповідно до п. 26-1 підр. 2 розд. ХХ ПКУ иимчасово, з 1 січня 2013 року до 1 січня 2023 року, звільняються від оподаткування ПДВ:

1. операції з постачання програмної продукції, 

2. операції з програмною продукцією, плата за які не вважається роялті згідно з абз. 2 – абз. 7 пп. 14.1.225 ПКУ.

Для цілей цього пункту до програмної продукції відносяться, серед іншого:

• результат комп’ютерного програмування у вигляді операційної системи, системної, прикладної, розважальної та/або навчальної комп’ютерної програми (їх компонентів);

• примірники (копії, екземпляри) комп’ютерних програм, їх частин, компонентів у матеріальній та/або електронній формі, у тому числі у формі коду (кодів) та/або посилань для завантаження комп’ютерної програми та/або їх частин, компонентів у формі коду (кодів) для активації комп’ютерної програми чи в іншій формі тощо.

Особливості застосування цієї пільги розглянуті в УПК № 536 (Узагальнююча податкова консультація щодо особливостей оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання програмної продукції, затверджена Наказом Міндоходів від 07.10.2013 р. № 536).

Дивимося в цій УПК № 536 запитання 5: «Чи звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання програмної продукції, яка є результатом комп'ютерного програмування третіх осіб, а не особа, що постачає цю програмну продукцію?».

Податкова відповідає, що так, звільняється, на всіх етапах постачання від розробника до останнього покупця.

Далі в УПК № 536 дивимося запитання 8: «Чи звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції із постачання компонентів програмних продуктів?».

Податкова відповідає, що так, звільняється. Операції з постачання окремих компонентів програмної продукції, на основі або за допомогою яких створюється певна програмна продукція, або які можуть діяти як самостійні комп'ютерні програми, звільняються від оподаткування ПДВ.

Запитання 10: «Чи звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання послуг (виконання робіт) із розробки програмної продукції чи її компонентів, якщо виконавці таких послуг (робіт) не набувають права власності на таку програмну продукцію в процесі її створення, а після завершення виконання таких послуг (робіт) право власності на готову програмну продукцію (її компоненти) набуде замовник?».

Податкова відповідає, що ні, не звільняються, оскільки звільненню від оподаткуванню підлягають операції з постачання програмної продукції, під час яких відбувається перехід права власності на програмну продукцію від постачальника до покупця. У зазначеній ситуації виконавець таких послуг не отримує право власності на програмну продукцію, а тому не відбувається операція з постачання програмної продукції. Отже, операції з постачання послуг (виконання робіт) із розробки програмної продукції чи її компонентів, на які право власності отримує замовник після завершення виконання таких послуг (робіт), оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку за основною ставкою.

З усього наведеного вище маємо такі висновки.

Якщо між ФОП і ТОВ укладено договір з розробки ПЗ, за яким виключні майнові права набуваються ТОВ, операції з виконання таких робіт оподатковуються ПДВ у загальному порядку, за умови, що ФОП є платником ПДВ. Тобто, пільга п. 26-1 підр. 2 розд. ХХ ПКУ на такі роботи не поширюється.

Але оскільки в ситуації, яку ми розглядаємо, ФОП не є платником ПДВ, то ПДВ не нараховується.

Проте подальше постачання ТОВ (платником ПДВ) модуля ПЗ з передачею виключних майнових прав на них банку звільняється від оподаткування ПДВ за п. 26-1 підр. 2 розд. ХХ ПКУ.

Бухгалтерський облік.

Єдиного підходу до бухгалтерського обліку розробки і подальшого продажу ПЗ немає. Обліковувати можна в порядку виготовлення і продажу готової продукції чи в порядку створення нематеріального активу і його продажу.

На наш погляд, в контексті ситуації, яку ми розглядаємо, таки доречніший перший варіант з готовою продукцією. Тому що розроблений модуль ПЗ не призначений для використання за його прямим призначенням на самому ТОВ протягом певного періоду, а тільки для продажу. 

Окрім того, не передбачається створення копій такого ПЗ. Здійснюється одноразовий продаж ПЗ банку, з передачею виключених майнових прав.

Відтак розглядаємо тільки облікову схему виготовлення і продажу готової продукції.

В ситуації, яку ми розглядаємо, ТОВ отримало від ФОП роботи з розробки модулів ПЗ. Надалі ці модулі були продані банку. 

Тобто, ТОВ понесло витрати з виготовлення продукції і надалі цю продукцію продало.

Тому ТОВ має застосувати облікову схему з виробництва і продажу продукції, яка визначена П(С)БО 16.

Відповідно до п. 11 П(С)БО 16 до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються:

• прямі матеріальні витрати;

• прямі витрати на оплату праці;

• інші прямі витрати;

• змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати. 

Згідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків, інформація про витрати на виробництво продукції узагальнюється на рахунку 23 «Виробництво».

Вартість наданих ФОП робіт з розробки модулів ПЗ є для ТОВ іншими прямими витратами, які ТОВ відносить до виробничої собівартості таких модулів: Дт 23 Кт 631.

За виробничою собівартістю готова продукція зараховується до складу запасів (п. 6, п. 10 П(С)БО 9): Дт 26 «Готова продукція» Кт 23 «Виробництво».

Надалі продаж модулів відображається в загальному порядку, прийнятому для продажу готової продукції. Доходи відображають на субрахунку 701, собівартість продажу на субрахунку 901.

Але якщо продаж такої продукції не відноситься до основних видів діяльності ТОВ, доходи доцільніше відображати на субрахунку 712 «Дохід від реалізації інших оборотних активів», а собівартість продажу на субрахунку 943 «Собівартість реалізованих виробничих запасів».