Помилки в обліку витрат на надання послуг

Суть справи

У даному випадку відбувається неправильна класифікація витрат, проте вона не впливає на кінцевий фінрезультат. Головним моментом тут є те, що у підприємства немає розподілу загальновиробничих витрат та немає залишку незавершеного виробництва на рахунку 23. Саме це і зумовлює те, що викривлення показника фінрезультату в даному випадку не відбувається. Але якщо підприємство почне робити розподіл загальновиробничих витрат та/або у нього буде виникати залишок незавершеного виробництва, то обов’язково потрібно буде вести облік у відповідності з вимогами П(С)БО.

Разом з цим, підприємство неправильно формує звіт про фінансові результати, з якого не можна дістати правдиву інформацію про собівартість наданих послуг та адмінвитрати, оскільки ці два показника фактично зведені в один. На нашу думку, це належить до суттєвої інформації,  відсутність або перекручення якої може вплинути на рішення користувачів фінансової звітності (зокрема, кредиторів).

Оскільки на показник фінрезультату ця ситуація поки що (поки немає розподілу 91 рахунку та немає залишків на 23 рахунку) не впливає, то таке ведення обліку витрат не спричиняє перекручення показників декларації з податку на прибуток. На базу оподаткування іншими податками це також не впливає, тож порушення податкового законодавства не відбувається.

Адміністративна відповідальність 

Це адміністративне правопорушення, яке передбачене ст. 164-2 КУпАП: зокрема, ведення бухобліку з порушенням установленого порядку, внесення неправдивих даних до фінансової звітності тягнуть за собою накладення штрафу від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одно з правопорушень, зазначених у цій статті, тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням законодавства з фінансових питань (ст. 164-2 КУпАП), розглядають органи державного фінансового контролю (ст. 234-1 КУпАП). Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі. (ст. 2 Закону про основні засади діяльності органів державного фінансового контролю). Відповідно до ст. 3 цього ж закону державний фінансовий аудит, державний фінансовий аудит є різновидом державного фінансового контролю і полягає у перевірці та аналізі органом державного фінансового контролю фактичного стану справ щодо законного та ефективного використання державних чи комунальних коштів і майна, інших активів держави, правильності ведення бухгалтерського обліку і достовірності фінансової звітності, функціонування системи внутрішнього контролю.

Отже, посадовим особам тих підприємств, які не використовують державні чи комунальні кошти і майно, інші активи держави, адмінвідповідальність за ст. 164-2 КУпАП не загрожує.