Як списати неповернуту заставну тару?

Відповідно до пп. 189.2 ПКУ вартість тари, що згідно з умовами договору (контракту) визначена як зворотна (заставна), до бази оподаткування продавця не включається. У разі, якщо у строк більше ніж 12 календарних місяців з моменту надходження зворотної тари вона не повертається відправнику, вартість такої тари включається до бази оподаткування отримувача.

Отримувач тари у звітному періоді, в якому закінчується дванадцятий календарний місяць з моменту надходження такої зворотної тари, повинен визначити податкові зобов’язання з ПДВ, виходячи з вартості зворотної тари; скласти та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну, яку залишає в себе.

У постачальника податкові зобов’язання з ПДВ у випадку неповернення зворотної тари не виникають.

Далі, постачальнику слід списати тару за тією вартістю, за якою вона обліковується в бухобліку – як звичайний продаж товару. При цьому різниця між обліковою вартістю тари та її заставною вартістю буде прибутком постачальника.

Таке списання оформлюється актом, у якому вказується причина списання – сплив строку позовної давності.

В бухобліку будуть такі записи:

• Дт 284/2 Кт 284/1 – передано поворотну тару покупцю, за обліковою вартістю 83,33 грн. Рахунок 284/1 – це тара під товарами, а рах. 284/2 – це тара, що перебуває у заставі.
• Дт 311 Кт 685 – покупцем внесено заставну вартість тари в сумі 140,00 грн. Відображено кредиторську заборгованість перед покупцем щодо повернення заставної вартості тари.
• Дт 943 Кт 284/2 – списано тару за обліковою вартістю на суму 83,33 грн через три роки;
• Дт 361 Кт 712 – визнано дохід на суму 140,00 грн при списанні тари;
• Дт 685 Кт 361 – закриття заборгованостей покупця на суму 140,00 грн;
• Дт 791 Кт 943 – списання витрат на суму 83,33 грн;
• Дт 712 Кт 791 – списання доходів на суму 116,67 грн.

Різниця між 116,67 грн та 83,33 грн – це прибуток продавця за рахунок того, що заставна вартість тари більше, ніж її облікова вартість. На нашу думку, дооцінювати тару не потрібно.