Відстрочення оплати 180 днів за договором з прив’язкою ціни до курсу валют: як обліковувати?

Запитання:

Підприємство перейшло з єдиного податку на загальну систему у 2018 році та прийняло рішення про незастосування податкових різниць. З покупцем укладено договір з прив’язкою ціни до курсу валют на момент його укладання. Продаємо товар за ціною договору. Відстрочення оплати 180 днів, після збігу яких отримуємо оплату в повному розмірі, і в день оплати покупець присилає акт на курсові різниці. Робимо РК з ПДВ. Якими документами чи проведеннями продавцю треба проводити такі акти, та як це відображається з метою оподаткування податком на прибуток? Треба коригувати податок на прибуток минулого року, чи нести ці витрати в поточному році? Ще є усні домовленості, що заборгованість, яка виникає за курсовими різницями, вони будуть вираховувати з наступних оплат. Приклад: Продаж 18.02.19-1000 000,00;Оплата від покупця 03.09.19 -1000 000,00 ; Акт на Курсові різниці від 03.09.19 -100 000,00 по накладній від 18.02.19; РК до ПН зміна ціни на 100 000 грн (Більше ніяких додаткових договорів чи взаємозаліків не підписували.) Продаж 12.03.19-300 000,00, 18.03.19-50000,00, Курсові різниці за цими 2 накладними 18000,00;РК на 18000, Оплата 03.10.19 -200 000, 00 ( за мінусом 100 000 , по акту від 03.09.19) оплата 03.10.19 -50000,00 та лист про повернення коштів у сумі 18000,00 по курсових різницях за березень на їх рахунок. Отже, заборгованість, що виникла перед покупцем за продаж у лютому, вони вирахували з наступної оплати, а заборгованість за курсовими різницями, що виникла у березневій оплати, повернули на їх рахунок.

Відповідь: Відповідно до ст. 524 ЦКУ зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України – гривні.

Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Оскільки грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях (ч. 1 ст. 533 ЦКУ), то про курсові різниці й мови не може бути. А про ціну договору, прив’язану до валюти, ми писали неодноразово:

Ціна в договорі прив’язана до валюти: як відобразити зменшення (збільшення) доходу від реалізації?

https://consulting.dtkt.ua/accounting/individual-transactions/12887

Ціна у валютному еквіваленті гривні

https://online.dtkt.ua/book/65531212-658f-4cb7-82b3-d63641048587/navPoint-6

Ціна встановлена в еквіваленті валюти: бухгалтерський та податковий облік

https://news.dtkt.ua/accounting/individual-transactions/54062

Щодо документального оформлення

У разі якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом (ч. 2 ст. 533 ЦКУ).

Визначення суми, що підлягає сплаті у гривнях, оформлюється розрахунком чи актом зміни ціни із зазначенням валютного еквівалента за офіційним курсом НБУ на день платежу.

Щодо відображення в обліку

Відповідно до п. 5 П(С)БО 15 дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) в п. 7 П(С)БО 15 визначено як загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг без вирахування наданих знижок, повернення раніше проданих товарів та непрямих податків і зборів (ПДВ, акцизного збору тощо).

Отже, визначення суми, що підлягає сплаті у гривнях, відображається у звітному періоді:

- або як збільшення доходу від реалізації (ДТ 361 КТ 702);

- або як вирахування з доходу від реалізації (ДТ 704 КТ 361).

Тобто, коригувати дохід (прибуток) минулого року не потрібно. Прибуток до оподаткування також коригуванню не підлягає. Визначення податкових різниць за такою операцією положеннями ПКУ не передбачено.