Нестача імпортних товарів, упаковку яких пошкоджено: відображення в бухобліку

У пп. 20.2.1 Правил повітряних перевезень вантажів, затверджених наказом Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації від 14.03.2006 р. №186 передбачена відповідальність перевізника за шкоду, заподіяну в разі знищення, втрати, ушкодження чи затримки в доставці вантажу, якщо випадок, що призвів до шкоди, стався під час повітряного перевезення.

Відповідно до ст. 18 Монреальської конвенції, перевізник несе відповідальність за шкоду, заподіяну у випадку знищення, втрати або пошкодження вантажу, тільки за умови, що подія, яка стала причиною такої шкоди, мала місце під час повітряного перевезення.

Однак перевізник не несе відповідальності, якщо доведе, що знищення, утрата або пошкодження вантажу спричинені однією або декількома з перелічених нижче обставин:

• притаманними вантажу дефектом, якістю чи вадою;
• неправильним упакуванням вантажу особою, яка не є перевізником, або його службовцями чи агентами;
• воєнними діями чи збройним конфліктом;
• діями органу державної влади, пов'язаними з ввозом, вивозом або транзитом вантажу.

Також слід зазначити, що згідно з ч. 1 ст. 253 МКУ підприємства, що переміщують товари через митний кордон України, у присутності посадової особи органу доходів і зборів складають акти про невідповідність цих товарів відомостям, зазначеним у документах, необхідних для здійснення їх митного контролю, про пошкодження товарів, їх упаковки чи маркування або про їх втрату. Зазначені акти подаються відповідним органам доходів і зборів.

Наказом Мінфіну від 15.03.2018 р. №364 затверджено форму акта про невідповідність товарів відомостям, зазначеним у документах, необхідних для здійснення їх митного контролю, про пошкодження товарів, їх упаковки чи маркування або про їх втрату.

У п. 2 Наказу №364 встановлено, що підприємства, які переміщують товари через митний кордон України, складають акт у присутності посадової особи митниці ДФС, у зоні діяльності якої виявлено:

• невідповідність товарів відомостям, зазначеним у документах, необхідних для здійснення їх митного контролю;
• пошкодження товарів, їх упаковки чи маркування;
• повну або часткову втрату товарів.

Акт може складатися у 4 примірниках, за потреби - у більшій кількості примірників:

• перший примірник призначений для підприємства, що переміщує товари через митний кордон України;
• другий - для митниці ДФС за місцем його складання;
• третій - для митниці ДФС призначення (якщо акт складається в зоні діяльності митниці призначення, третій примірник не складається);
• четвертий - для власника товару, додаткові примірники - декларанту, відправнику, отримувачу тощо.

При цьому відповідно до Класифікатора документів, затвердженого наказом Мінфіну від 20.09.2012 р. №1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій», у графі 44 митної декларації акт про невідповідність товарів відомостям, зазначеним у документах, необхідних для здійснення їх митного контролю, про пошкодження товарів, їх упаковки чи маркування або про їх втрату зазначається за кодом 9111.

Виходячи з викладеного, митний брокер, як представник підприємства-імпортера повинен був оформити вказаний акт, зазначити про нього у графі 44 митної декларації та додати примірник такого акта до інших документів, що пов’язані з розмитненням товару.

За неналежне виконання митним брокером своїх обов’язків підприємство-імпортер може пред’явити йому претензію щодо нанесених збитків, якщо це передбачено договором.

У бухобліку первісною вартістю запасів, що придбані за плату, є собівартість запасів, яка складається з фактичних витрат, вказаних в п. 9 П(С)БО 9:

• суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю), за вирахуванням непрямих податків;
• суми ввізного мита;
• суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству/установі;
• транспортно-заготівельні витрати; 
• інші витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, у якому вони придатні для використання у запланованих цілях.

Понаднормові втрати і нестачі запасів не включаються до первісної вартості запасів, а належать до витрат того періоду, у якому вони були здійснені (встановлені) (п. 14 П(С)БО 9).

При цьому невідповідність фактичних вагових характеристик товарів відомостям, зазначеним у товаросупровідних документах, що пов'язана з особливостями транспортування, зберігання, специфічними характеристиками певних товарів, допускається в межах норм природного убутку та норм списання втрат таких товарів відповідно до законодавства України (ч. 4 ст. 253 МКУ).

Відображення у бухобліку нестачі імпортних товарів показане на умовному прикладі.

• Митна вартість товару – 50500 дол. США;
• Нестача імпортних товарів у розмірі, зазначеному в акті з про пошкодження упаковки, що надав аеропорт – 500 дол. США;
• Курс НБУ 27.04.2018 р. – 26,230047 грн. за 1 дол. США;
• Мито та митні платежі – 66230,87 грн;
• ПДВ нарахований та сплачений при розмитнені товару ((50500 х 26,230047 + 66230,87) х 20%) – 278169,65 грн.