Отримане у фінансову оренду майно підлягає амортизації

Умови ремонту і технічного обслуговування можуть визначатися як у самому договорі фінлізингу, так і в окремому договорі (ч. 3 ст. 11 Закону про фінлізинг). Щодо поліпшення таке право виникає лише за погодженням з лізингодавцем. Своєю чергою, лізингодавець зобов'язаний відшкодувати лізингоодержувачу понесені витрати на ремонт, поліпшення, на його утримання, якщо це передбачено законом або договором (п. 4 ч. 2 ст. 10 Закону про фінлізинг). Якщо поліпшення речі проведено за згодою лізингодавця, лізингоодержувач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості у рахунок лізингових платежів (ст. 15 Закону про фінлізинг).

У податковому обліку відносити ремонтні суми (суми поліпшень) до витрат дозволяється не завжди. Потрібно враховувати норми пунктів 146.11 та 146.12 ПКУ.

Отримане у фінансову оренду майно належить до окремої групи ОЗ у лізингоодержувача (тобто підлягає амортизації в такої особи). Отже, лізингоодержувач під час здійснення витрат на ремонт або поліпшення (такі витрати мають бути підтверджені документально) керується п. 146.11 ПКУ:

1) первісна вартість основного засобу збільшується на суму ремонтних витрат та поліпшень (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція), що приводить до зростання майбутніх економічних вигід, первісно очікуваних від використання, у сумі, що перевищує 10% сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів, що підлягають амортизації, на початок звітного податкового року (на збільшення вартості відноситься не вся сума капітального ремонту (поліпшень), а лише та, що фактично перевищує цей ліміт);

2) сума ремонтних витрат (поліпшень), що не перевищує 10% сукупної балансової вартості всіх груп ОЗ на початок звітного року (1), відноситься до витрат того звітного податкового періоду, в якому такий ремонт (поліпшення) був здійснений.

--1--

Відповідно до пп. 145.1.7 ПКУ, на ОЗ груп 1 та 13 амортизація не нараховується, тож для правильного визначення ліміту із загальної балансової вартості ОЗ земельні ділянки та природні ресурси вилучаються.

У податковому обліку нарахування амортизації ОЗ зупиняється на період його виведення з експлуатації внаслідок реконструкції, модернізації, дообладнання, поліпшення та з інших причин (пп. 145.1.2 та п. 146.2 ПКУ). Тому, на нашу думку, на час ремонтів ОЗ податкова амортизація також не нараховується. Але мають бути документи, які свідчать про виведення ОЗ з експлуатації. Мінімальний строк, на який амортизація не нараховуватиметься, становить один місяць, оскільки в обох обліках таке нарахування здійснюється помісячно.

Нарахування амортизації у бухобліку зупиняється на період реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації ОЗ (п. 23 П(С)БО 7). Будь-яких застережень щодо ремонтів немає. Але якщо на час ремонтів ОЗ не використовується, логічно на добровільних засадах зупинити нарахування амортизації, адже строк використання ОЗ зупиняється. Виведення ОЗ з експлуатації здійснюється на підставі документів, які свідчать про таке виведення (№ОЗ-2 «Акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів»).

Приклад.

Сплачено платникові ЄП — юрособі за капітальний ремонт автомобіля, отриманого у фінансовий лізинг, 12000,00 грн. без ПДВ. Договором фіноренди передбачено, що ремонт предмета оренди здійснюється за рахунок лізингоодержувача. БВ основних засобів, що підлягають амортизації у лізингоодержувача, на 01.01.2014 р. становить 200000,00 грн. Відповідно 10-відсотковий ліміт становитиме 20000,00 грн., з яких 15000,00 грн. протягом 2014 року використано. Автомобіль здійснює доставку товарів до покупців. Амортизація на час капремонту підприємством не нараховується. Бухгалтерський та податковий облік див. у таблиці.

Облік ремонту у лізингоодержувача