Чи потрібна ліцензія і як отримати
Про особливості ліцензування у 2025 році ми детально писали тут.
Наведемо тут тезисно щодо розглядуваного нами питання.
Якщо підприємство зберігатиме пальне, яке використовує пальне виключно для потреб власного споживання (заправки власних вантажних автомобілів), воно повинно мати ліцензію на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки.
Таку ліцензію можна отримати в автоматичному режимі. Відповідний порядок отримання в автоматичному режимі встановлено ст. 47 Закону №3817. В цій статті наведено великий перелік умов, які слід дотримати, щоб отримати ліцензію в автоматичному режимі. Одна з умов наведена в пп. 10 п. 3 ст. 47 Закону №3817: ємності для зберігання пального мають бути місткістю до 250 літрів кожна, а загальна місткість всіх ємностей до 500 літрів. Таким чином, якщо планується зберігання в ємностях більших обсягів, отримати ліцензію в автоматичному режимі не вийде. Причому якщо ліцензія отримується в автоматичному режимі, плата за ліцензію не справляється (див. ч. 2 ст. 53 Закону №3817).
Якщо ліцензія отримується в загальному порядку, то вартість цієї ліцензії – 0,1 розмір мінімальної заробітної плати на 1 січня року, в якому здійснюється платіж (ч. 1 ст. 53 Закону №3817). У 2025 році ліцензія коштує 800 грн на рік, платежі вносяться щороку. Щоквартальної сплати не передбачено.
Порядок отримання ліцензії зазначено в ст. 43 Закону №3817. Про особливості отримання ліцензії в загальному порядку і які документи для цього подаються, ми детально писали тут.
Причому ліцензії на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки надаються безстроково, а плата за них (крім тих, що надаються автоматично) справляється щорічно.
Щодо об’єму ємностей для зберігання
Вище ми зазначили, що для того, щоб отримати ліцензію, яка буде безоплатною, для зберігання пального виключно для потреб власного споживання, обсяг ємностей має бути до 250 літрів кожна, а загальна місткість всіх ємностей до 500 літрів. Причому граничний обсяг зберігання за період, приміром, рік, Законом №3817 не встановлено.
Якщо ця умова не дотримується, то тоді ліцензія отримується в загальному порядку, і вона буде платною.
Обмеження на обсяг ємностей чи резервуарів для зберігання пального Законом №3817 не встановлено. Але є певні вимоги щодо інформації, яка наводиться в заяві на отримання ліцензії (див. ч. 3 ст. 43 Закону №3817):
- адреса місць зберігання пального у стаціонарних резервуарах та ідентифікатор об’єкта оподаткування;
- код/коди адміністративно-територіальної одиниці та території територіальної громади згідно з Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, у/на якій розміщені місця зберігання пального у стаціонарних резервуарах;
- загальна місткість стаціонарних резервуарів, що використовуються для зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки;
- загальна місткість ємностей (для ємностей місткістю понад 250 літрів кожна), що використовуються для зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки;
- про наявність ємностей та/або споживчої тари (крім споживчої тари, тари споживача та поворотної тари (газові балони) кожна об’ємом до 60 літрів включно) (для ємностей місткістю до 250 літрів кожна та загальною місткістю ємностей та/або споживчої тари до 500 літрів включно), що використовуються для зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки;
- про наявність ємностей та/або споживчої тари (крім споживчої тари, тари споживача та поворотної тари (газові балони) кожна об’ємом до 60 літрів включно) (для ємностей місткістю до 250 літрів кожна та загальною місткістю ємностей та/або споживчої тари понад 500 літрів включно), що використовуються для зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки.
Визначення поняття ємностей та стаціонарних резервуарів Закон №3817 не містить. Хоча з контексту очевидно, що ємності можна переміщати, а резервуари є стаціонарними, тобто, вони є спорудами.
Окрім того, в Законі №3817 не встановлені якісь вимоги, яким мають відповідати ємності та резервуари.
Але є граничні обсяги зберігання, після перевищення яких потрібно реєструвати акцизний склад і реєструватися платником акцизного податку. Ці обсяги наведено в пп. 14.1.6 ПКУ. Не є акцизним складом:
- приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб’єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;
- приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб’єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.
Тож якщо ці обсяги будуть перевищені, потрібно буде реєструватися платником акцизного податку.
Ємність повинна бути власна чи може бути орендована?
Згідно з п. 49 ч. 1 ст. 1 Закону №3817 місце зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або резервуари, ємності, та/або тара (крім споживчої тари, тари споживача та поворотної тари (газові балони) кожна об’ємом до 60 літрів включно), які належать суб’єкту господарювання на праві власності або користування і призначені для зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки таким суб’єктом господарювання.
Таким чином, ємності, резервуари можуть бути як власні, так і отримані в користування (в тому числі орендовані). Причому те саме стосується території, де встановлені резервуари, ємності – це може бути як власна територія, так і отримана в користування, в тому числі в оренду.
Причому всі ці операції (оренди, власності) мають бути відображені в формі №20-ОПП.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити