Збільшення статутного капіталу за рахунок нерозподіленого прибутку

Статтею 16 Закону №2275 встановлено, зокрема, що збільшення статутного капіталу товариства допускається лише після внесення всіма учасниками товариства своїх вкладів у повному обсязі.

Відповідно до ст. 17 Закону №2275 учасники товариства можуть збільшити статутний капітал товариства без додаткових вкладів за рахунок нерозподіленого прибутку товариства.

У разі збільшення статутного капіталу за рахунок нерозподіленого прибутку товариства без залучення додаткових вкладів склад учасників товариства та співвідношення розмірів їхніх часток у статутному капіталі не змінюються.

Господарська операція, яка передбачає збільшення статутного капіталу за рахунок отриманого від інвестиційних операцій прибутку, який мав бути розподілений між власниками корпоративних прав, є реінвестицією дивідендів.

Порядок сплати податкового зобов'язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів встановлено п. 57.1-1 ПКУ.

У разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток – емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними ст. 137 ПКУ (пп. 57.1-1.1 ПКУ).

Крім випадків, передбачених пп. 57.1-1.3 ПКУ, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток (пп. 57.1-1.2 ПКУ).

У разі здійснення реінвестиції шляхом внесення дивідендів до статутного капіталу товариства такий емітент нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток у порядку, визначеному п. 57.1-1 ПКУ.

Щодо податкового обліку в учасника товариства, що є платником податку на прибуток, то відповідно до пп. 140.4.1 ПКУ фінансовий результат до оподаткування зменшується, зокрема, на суму нарахованих доходів від участі в капіталі інших платників податку на прибуток підприємств, платників єдиного податку та на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів, що підлягають виплаті на його користь від інших платників цього податку (крім інститутів спільного інвестування та платників, прибуток яких звільняється від оподаткування відповідно до положень цього Кодексу, у розмірі прибутку, звільненого від оподаткування).

Для того, щоб здійснити поповнення статутного капіталу дивідендами, спочатку потрібно провести їх нарахування (розпреділення між учасниками пропорційно його частки в статутному капіталі)  проводкою: Дт 443 Кт 671. 

Реінвестиція дивідендів обліковується як залік заборгованості підприємства перед засновниками і заборгованості засновників перед підприємством зі збільшення статутного капіталу та відображається проведенням: Дт 671 Кт 46. Після чого слід відобразити збільшення статутного капіталу на суму нарахованих дивідендів: Дт 46 Кт 401.

Крім того, не так давно податківці у листі від 03.04.2019 р. №1409/ІПК/26-15-12-03-11 зазначали, що дивіденди, які нараховуються згідно пп. 165.1.18 ПКУ на користь фізособи у вигляді акцій (часток, паїв), емітованих юрособою – резидентом, що нараховує такі дивіденди, за умови, що таке нарахування жодним чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів (власників) у статутному фонді емітента, та в результаті якого збільшується статутний фонд емітента на сукупну номінальну вартість нарахованих дивідендів, не є об’єктом оподаткування ПДФО та військовим збором.

Тобто, якщо зміни розміру частки статутного капіталу, яка належить фізособі-засновнику, після реінвестиції дивідендів не сталося, то оподатковуватися така реінвестиція ПДФО не буде. Інакше реінвестиція буде вважатися виплатою дивідендів з відповідним оподаткуванням ПДФО за ставками 5% та 9%, а також військовим збором.