• Посилання скопійовано

Переведення на консервацію ОЗ, що не використовуються, — тільки за рішенням власника

Умови ведення госпдіяльності підприємства на сьогоднішній день не потребують використання всіх ОЗ, які введено в експлуатацію. Наше підприємство вирішило законсервувати тимчасово об’єкти ОЗ, що не використовуються. Які документи ми повинні оформити у зв’язку з цим?

Насамперед має бути створена спеціальна комісія з питань консервації, яка вирішує питання проведення консервації ОЗ (п. 10 Положення №1183). Пункт 6 Положення №1183 вимагає, щоб перед проведенням консервації складався її проект, який може ґрунтуватися на рекомендаціях комісії з питань консервації, створеної згідно з п. 10 Положення. Цей проект затверджується власником підприємства. Зверніть увагу, що тут і далі всі рішення, пов’язані з консервацією і розконсервацією ОЗ, приймає власник, а не керівник підприємства.

На підставі проекту власником підприємства приймається рішення про консервацію ОЗ, яке і є підставою для проведення консервації (п. 8 Положення №1183). У п. 13 Положення №1183 визначено, що проект консервації повинен складатися з:

— пояснювальної записки;

— технологічної документації проведення консервації;

— переліку робіт, матеріальних і трудових ресурсів, кошторису витрат на консервацію і розконсервацію ОЗ. Форму цього переліку встановлено додатком 2 до Положення №1183.


У пунктах 14 і 15 докладніше описано вимоги до змісту пояснювальної записки і технологічної документації проведення консервації. Про те, хто повинен складати і підписувати всі ці документи, в Положенні №1183 не уточнюється. Зазначено тільки, що вони можуть складатися з урахуванням рекомендацій комісії з питань консервації і мають затверджуватися власником підприємства. Тому, на думку автора, скласти і підписати вищезазначені документи можуть будь-які посадові особи підприємства, які є достатньо компетентними у відповідних питаннях: працівники інженерної служби, начальники виробничих дільниць, врешті-решт, сам керівник підприємства. Зазначимо, що бухгалтерська служба, як правило, є некомпетентною в питаннях консервації та розконсервації ОЗ, тому буде помилкою покладати обов’язок складання згаданих документів на головного бухгалтера. Бухгалтерська та економічна служби підприємства можуть хіба що брати участь у складанні переліку робіт за формою додатка 2 до Положення №1183.

Якщо всі документи буде складено ретельно і добросовісно, то підприємство отримає готовий план проведення консервації та розконсервації, на його підставі воно зможе оцінити плановані витрати на консервацію ОЗ, а вже на підставі такої оцінки — оцінити й доцільність проведення консервації. Чим ліпше буде продумано і складено план, тим більшою є вірогідність того, що його буде виконано без істотних відхилень. Але найголовніше — це те, що наявність якісної документації зведе до мінімуму можливі питання контролюючих органів щодо консервації. Підприємство зможе довести доцільність проведення консервації, а отже, її зв’язок з господарською діяльністю, а також обґрунтувати свої фактичні витрати на консервацію, утримання і розконсервацію ОЗ, якщо вони істотно не відрізнятимуться від запланованих. Якщо ж фактичні витрати значно відрізнятимуться від планових, для цього має бути якесь раціональне обґрунтування.

Оскільки для більшості підприємств приватного сектора економіки Положення №1183 має характер рекомендацій, то ці підприємства можуть і не складати всі зазначені вище документи. Як мінімум, достатньо буде рішення підприємства, оформленого належним чином: наказом керівника, рішенням загальних зборів, рішенням зборів акціонерів або засновників — залежно від правил, установлених у статуті підприємства для прийняття рішень такого роду. Проте в разі такого спрощеного підходу зростають ризики розбіжностей з контролюючими органами під час перевірок.

У загальних рисах процедура консервації ОЗ може проводитися за таким алгоритмом:

1) рішення про необхідність консервації ОЗ приймається уповноваженим органом підприємства;

2) видається наказ про створення комісії з питань проведення консервації на чолі з керівником підприємства;

3) комісія вивчає питання консервації ОЗ і вносить відповідні пропозиції, які можуть оформлятися протоколом;

4) власник підприємства приймає рішення про консервацію ОЗ, яке може виражатися в затвердженні протоколу, складеного комісією;

5) безпосередньо сам процес консервації кожного окремого об’єкта ОЗ оформляється актом.

Аналогічним чином відбувається і зворотний процес розконсервації ОЗ.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Єгорова Юлія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/Податок на прибуток

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Податок на прибуток»

  • Фізособа отримала дивіденди від КІК не в повному обсязі: як відобразити в декларації про доходи?
    Фізособа, контролююча особа іноземної компанії, у 2023 р. отримала дивіденди за 2023 р. не в повному обсязі. Остаточний розрахунок буде проведено у 2024 р. У 2023 р. ФО була резидентом України. Як показати суму доходу від дивідендів в декларації про майновий стан та доходи? В які строки фізособа має сплатити податок на доходи та військовий збір по такій декларації?
    22.04.202437
  • Виплата роялті нерезиденту: порядок оподаткування
    ТОВ купує батьківські компоненти насіння кукурудзи у нерезидента (Хорватія). Після реалізації вирощеної продукції відповідно до ліцензійної угоди ТОВ має нарахувати та сплатити роялті. Нерезидент є кінцевим бенефіціарним власником ТОВ. Як впливає на фінансовий результат нарахування та виплата роялті? Хто є податковим агентом при виплаті роялті?
    09.04.202450
  • Чи включаються реінвестовані дивіденди в дохід інвестора юрособи?
    Засновники підприємства, які є резидентами України юрособами, платниками податку на прибуток (без різниць), прийняли рішення збільшити СК за рахунок нерозподіленого прибутку (реінвестувати дивіденди). Чи потрібно суму реінвестованих дивідендів включати до складу доходу при розрахунку фінрезультату до оподаткування і сплачувати в підсумку податок на прибуток з цієї суми?
    15.03.202439
  • Якщо дивіденди виплачуються з раніше оподаткованого прибутку, авансовий внесок не сплачується
    Підприємство вирішило виплатити дивіденди за 2020 рік. Прибуток за 2020 рік був 20 млн грн, податок сплачений. У структурі власників 30% фізособи, 70% - юрособи-резиденти. Чи потрібно сплачувати авансовий внесок з податку на прибуток при виплаті таких дивідендів та як відображати цю операцію в додатку АВ до декларації з податку на прибуток?
    13.03.202447
  • Як виплатити дивіденди за рік, якщо вже платили за третій квартал?
    Підприємство виплатило дивіденди за третій квартал 2023 року. Як тепер виплатити дивіденди за четвертий квартал? А як виплатити дивіденди за увесь 2023 рік, без врахування дивідендів третього кварталу? Що прописати у протоколі?
    08.03.202485