• Посилання скопійовано

Товари отримали за судовим рішенням — податкові наслідки їх реалізації

Здаємо в оренду торговельні приміщення. Один з орендарів заборгував нам за оренду значну суму. Ми подали на нього в суд, і тепер за рішенням суду отримали як компенсацію товари від такого орендаря. Щоправда, товари було оцінено за вартістю реалізації їх покупцям орендаря, а саме фізособам. Тепер ми хочемо продати їх іншим торговельним підприємствам, оскільки самі торгівлею не займаємось. Але будемо реалізовувати такий товар за нижчою ціною, ніж вартість їх отримання. У якому розмірі слід нараховувати податкові зобов'язання з ПДВ? I взагалі, як відобразити таку операцію реалізації в податковому обліку?

Податок на прибуток

Згідно з п. 138.6 ПКУ, собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу. На перший погляд, цей пункт вам не підходить, але іншого в ПКУ просто немає. Тож виходить, що собівартість отриманих вами товарів від несумлінного орендаря за рішенням суду буде еквівалентною заборгованості, яку не повернув такий винаймач торговельних площ. Фактично її величину було встановлено рішенням суду. I саме вона потрапить до податкових витрат у момент визнання доходу від реалізації товарів (п. 138.4 ПКУ).


Відповідно до пп. 135.4.1 ПКУ, дохід від реалізації товарів визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не меншої ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, у тому числі при зменшенні зобов'язань. А отже, якщо договірною вартістю буде визначено суму меншу за собівартість отриманих як компенсація товарів, до доходу однаково потрапить сума, зазначена у договорі. Такий дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на товар (п. 137.1 ПКУ).

 

ПДВ

Об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів (послуг) на митній території України (п. 185.1 ПКУ). Водночас у п. 188.1 ПКУ визначено, що базою оподаткування в такому випадку буде договірна (контрактна) вартість товарів, але не нижча від звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 ПКУ, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість).

Відповідно до пп. 14.1.71 ПКУ, звичайна ціна — це ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено ПКУ. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Але в пп. 2 п. 2 р. ХIХ та п. 8 підр. 10 р. ХХ ПКУ вказано, що до 1 січня 2013 року звичайна ціна визначається не ст. 39 ПКУ, а відповідно до норм п. 1.20 Закону про прибуток. I тут звичайною ціною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору (якщо п. 1.20 Закону про прибуток не встановлено інше). Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін. Обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених Законом про прибуток, покладається на податковий орган (пп. 1.20.8 Закону про прибуток).

Також пригадаємо, що справедлива ринкова ціна — це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власникові за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності — однорідних) товарів (робіт, послуг) (абз. 2 пп. 1.20.1 Закону про прибуток).

У пп. 1.20.3 Закону про прибуток зазначено, що для товарів (робіт, послуг), які продають шляхом публічного оголошення умов їх продажу, звичайною визначають ціну, що міститься у такому прилюдному оголошенні. Якщо підприємство публічно запропонує придбати товари кожному, хто до нього звернеться, на однакових для всіх умовах (наприклад, розмістить оголошення про його продаж у газеті або Iнтернеті чи в інших ЗМI), то можна стверджувати, що це і буде звичайною ціною. Адже якщо ціна (вартість) є однаковою для кожного зі споживачів, то вважається, що вона відповідає справедливій ринковій ціні, а отже, — є звичайною. Для обґрунтування звичайної ціни перед податківцями за пп. 1.20.3 Закону про прибуток, будь ласка, збережіть документи (примірник такого оголошення), які б підтверджували, що було публічне оголошення умов продажу з відповідною ціною.

У загальному порядку зобов'язання з ПДВ слід нарахувати або за датою зарахування коштів від покупця/замовника на ваш банківський рахунок, або за датою відвантаження товарів (п. 187.1 ПКУ). Таке ПЗ з ПДВ показують у рядку 1 декларації з ПДВ-1 — і, звісно ж, таке зобов'язання знайде своє місце в додатку Д5 до декларації з ПДВ.

-------1---------

Затверджено наказом Мінфіну України від 25.11.2011 р. №1492.

-----------------

 

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Брюховицький Василь

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Участь у дослідно-конструкторських роботах: умови звільнення від оподаткування ПДВ
    Державний науково-дослідний інститут замовив у підприємства розробку та виготовлення картонних ємностей в межах дослідно-конструкторської роботи. Оплата проводиться за рахунок бюджетних коштів з відповідного рахунку. Чи є ця операція звільненою від оподаткування ПДВ?
    09.05.20249
  • Обладнання передано на гарантійний ремонт нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ в рамках гарантійного ремонту передало обладнання постачальнику-нерезиденту для проведення діагностики. В результаті було переналаштовано програмне забезпечення. Вивезення товару було в митному режимі переробки за межами митної території (код 61), а ввезення – в режимі імпорту. Чи потрібно сплачувати мито та складати ПН при вивезенні та імпорті за ставкою 0%?
    08.05.202415
  • Аванс повернено після сплину 1095 днів: як відкоригувати ПК?
    ТОВ - замовник робіт оплатило аванс за роботи виконавцю. Виконавець склав та зареєстрував ПН від 6 березня 2017 р. З моменту складання ПН минуло 1095 днів. Виконавець повертає кошти у квітні 2024 р. Підприємство планує скласти бухгалтерську довідку та на основі неї скласти РК. Виконавець наполягає, що ТОВ має скласти і зареєструвати ПН на нього. Як скласти РК на цю госпоперацію?
    08.05.202437
  • Спілка споживчих товариств отримує від них грошові кошти: чи повинна вона реєструватись платником ПДВ?
    Спілка, яка є добровільним об'єднанням споживчих товариств, відповідно до свого статуту отримує від споживчих товариств внутрішньогосподарські відрахування. Чи є вони об'єктом оподаткування ПДВ? Чи повинна спілка реєструватися платником ПДВ при досягненні суми таких відрахувань в 1 млн грн?
    29.04.20246
  • Купуємо програмне забезпечення у нерезидента: що з ПДВ?
    Підприємство займається продажем програмного забезпечення Google (наприклад, річний програмний пакет Google Cloud G Suite Business for Work). Програмне забезпечення купується виключно у нерезидента та використовується для продажу українським покупцям та іноземним покупцям. Чи є об’єктом оподаткування ПДВ дана операція?
    29.04.202443