Придбання напівпричепу: чи потрібно сплачувати транспортний податок?

Згідно з пп. 267.1.1 ПКУ платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до пп. 267.2.1 ПКУ є об'єктами оподаткування.

Відповідно до пп. 267.6.5 ПКУ у разі переходу права власності на об'єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об'єкт оподаткування, а новим власником - починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об'єкт.

Як бачимо, норми ст. 267 ПКУ говорять, що транспортний податок має сплачуватися з легкових авто, а сплачувати податок повинні фізособи чи юрособи не лише у разі держреєстравції таких авто у сервісних центрах МВС, а й у разі, якщо авто є власністю фізособи чи юрособи, тобто вони мають права власності на авто.

Тому виникає запитання: чи напівпричіп є автомобілем, та ще і легковим? На жаль, у ПКУ визначення того, що таке легковий автомобіль з метою сплати транспортного податку, немає. Тож, слідкуючи нормі п. 5.3 ПКУ відповідь на це питання слід шукати в інших нормативних документах.

Стаття 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 №2344-III дає наступні визначення:

• легковий автомобіль - це автомобіль,  який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів з кількістю місць для сидіння не більше ніж дев'ять з місцем водія включно. Своєю чергою, автомобіль це колісний транспортний засіб, який приводиться в рух джерелом енергії, має не менше чотирьох коліс, призначений для руху безрейковими дорогами і використовується для перевезення людей та (чи) вантажів, буксирування транспортних засобів, виконання спеціальних робіт;
• напівпричіп - це причіп, вісь (осі) якого розміщено позаду центра мас транспортного засобу (за умови рівномірного завантаження) і який обладнано зчіпним пристроєм, що забезпечує передачу горизонтальних і вертикальних зусиль на інший транспортний засіб, що виконує функції тягача. Тобто, напівпричіп не приводиться в рух джерелом енергії, і не може рухатися самостійно, без допомоги транспортного засобу, до якого він прикріпляється.

Якщо говорити про визначення за кодами УКТ ЗЕД, то легкові автомобілі належать до групи 8703, тоді як напівпричепи – до групи 8716.

Отже, судячи із вищесказаного, напівпричіп не є легковим автомобілем. А тому навіть при переході права власності на напівпричіп до лізингоодержувача, обов’язку сплачувати транспортний податок в нього немає, адже, повторимося,  об’єктом оподаткування транспортним податком є виключно легкові автомобілі.