Екоподаток за зберігання пального

Останнім часом податківці почали розсилати листи підприємствам, які отримали ліцензії на зберігання ПММ, щодо потреби сплачувати екоподаток та подавати відповідну декларацію. Та чи є правомірною дана вимога, давайте розберемося.

Відповідно до пп.  240.1.1 ПКУ, платниками екоподатку, зокрема, є суб’єкти господарювання, які у процесі своєї діяльності здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.

Стаціонарне джерело забруднення - підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об'єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти (пп. 14.1.230 ПКУ).

Тобто, для визначення платника екоподатку має значення не сам факт зберігання пального та отримання відповідної ліцензії, а здійснення викидів у повітря стаціонарними джерелами забрудення.

На нашу думку, вимога податківців щодо подання суб’єктами господарювання декларації з екоподатку за зберігання пального є неправомірною, оскільки неможливо розрахувати ні об’єкт, ні базу обкладення екоподатком. 

Нагадаємо, що відповідно до Закону №591 починаючи з 18 березня 2020 р. до останнього дня місяця, в якому буде завершена дія карантину  штрафні санкції за порушення податкового законодавства, зокрема, за неподання декларації з екоподатку за періоди, не застосовуються. Дія цього мораторію не поширюється тільки на порушення порядку нарахування, декларування та сплати ПДВ, акцизного податку та рентної плати.

Наразі, підприємству поторібно надати відповідь на лист зазначивши, що зберігання пального здійснюється в герметичній ємкості, а саме підприємство не має інших стаціонарних джерел забруднення, тому керуючись пп. 49.2 ПКУ підприємство через відсутність об’єкта оподаткування не повинне подавати декларацію з екоподатку.

Також для впевненості, чи повинне підприємство все-таки сплачувати екоподаток за ємкості для зберігання пального, можна звернутися до органу Міністерства захисту довкілля та природного середовища (наприклад, відділи охорони навколишнього середовища при обласних чи райдержадміністраціях), а також до спеціалізованих підприємств з метою проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Інвентаризація викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами проводиться у відповідності Інструкції №7, застосування якої обов'язкове при проведенні інвентаризації викидів забруднюючих речовин виробничими об'єднаннями і промисловими підприємствами, організаціями і установами, які мають викиди забруднюючих речовин в атмосферу.