Земельний податок у кошторисі неприбуткової організації

Неприбуткові організації наприкінці року складають кошторис своїх доходів і витрат на наступний рік. На сьогодні єдиного нормативного документа для всіх неприбуткових організацій щодо складання кошторису немає. Є документ для складання кошторису бюджетними організаціями – Постанова Кабміну від 28 лютого 2002 р. №228. Для всіх інших неприбуткових організацій кошторис складається в довільній формі. За основу складання кошторису в таких організаціях можна взяти зазначену Постанову.

Перш за все, кошторис неприбуткової організації не має суперечити законодавству, відповідно до якого вона створена. Наприклад, кошторис благодійної організації створюється згідно з Законом «Про благодійну діяльність та благодійні організації» від 05.07.2012 № 5073-VI, кошторис ОСББ складається відповідно до Закону «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29.11.2001 № 2866-III, кошторис кооперативу складається з урахуванням норм Закону «Про кооперацію» від 10.07.2003 № 1087-IV тощо. Разом з цим, при складанні кошторису неприбуткові організації мають враховувати норми інших нормативних актів, зокрема, ПКУ.

Можна виділити два основні способи складання кошторису.

1. Від суми доходів: спочатку на запланований період визначається очікувана сума доходу неприбуткової організації, якщо її можна запланувати більш-менш точно. Наприклад, неприбуткові організації, які регулярно отримують кошти від своїх членів, мають визначену кількість учасників та встановлений розмір внеску. Після цього планова сума доходів розподіляється за напрямами витрат. Цей підхід прийнятний для неприбуткових організацій, які працюють в межах доступних їм коштів.

2. Від суми витрат: спочатку на запланований період визначають очікувану суму витрат, яка необхідна для забезпечення функціонування неприбуткової організації. Потім планують джерела отримання доходів та їх суму для фінансування планової величини витрат. Цей принцип підходить для тих неприбуткових організацій, які через специфіку своєї діяльності не мають можливості заздалегідь приблизно визначити суму очікуваного доходу, зате мають нести витрати.

На нашу думку, для кооперативу більш прийнятний другий підхід, оскільки йому потрібно нести певні витрати для виконання тих завдань, для яких він створений. Своєю чергою, розмір членського внеску буде визначатися запланованою сумою витрат кооперативу, тобто члени кооперативу повинні покрити всі його витрати. Для цього вони всі повинні бути включені у кошторис.

Усі питання щодо складання та затвердження кошторису доцільно визначити у статуті організації та/або положенні про кошторис. Періодично, як правило, щомісячно, необхідно порівнювати фактично отримані доходи та фактично понесені витрати із запланованими в кошторисі та, у разі необхідності, своєчасно вносити зміни до кошторису в порядку, передбаченому у статуті та/або в положенні про кошторис. Таке порівняння доцільно проводити у звіті про виконання кошторису.

Отже, якщо неприбуткова організація (кооператив) зобов’язана сплачувати земельний податок, тобто він входить у склад витрат цієї організації, то і суму земельного податку потрібно включити в кошторис. В цьому випадку членський внесок повинен включати також і земельний податок, щоб покрити всі витрати кооперативу, в тому числі і на сплату податків. Немає практичного сенсу в тому, щоб сплачувати членський внесок окремо, а земельний податок – окремо.