Коли сплине строк позовної давності для списання кредиторської заборгованості?

Щодо Закону № 3219

Цим Законом внесені зміни до ПКУ, в тому числі щодо строків давності, які застосовуються для потреб ПКУ. Тобто, це різноманітні граничні строки щодо права на податкові перевірки, уточнення податкових декларацій тощо.

Але ці строки не мають відношення до строків давності для визначення заборгованості безнадійною. Тому що ці останні визначаються ЦКУ.

Для встановлення строку давності потрібно дивитися норми ЦКУ.

Коли спливає строк позовної давності згідно з ЦКУ

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦКУ).

Разом з тим для окремих видів зобов’язань встановлена спеціальна позовна давність (див. ст. 258 ЦКУ).

Окрім того, позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін (див. ч. 1 ст. 259 ЦКУ).

З урахуванням наведеного, ТОВ має визначити, яка саме позовна давність має застосовуватися – загальна чи спеціальна. А також подивитися договір, на підставі якого виникла заборгованість, чи, бува, не збільшено строк позовної давності договором.

Наприклад, в розглядуваній ситуації застосовується загальний строк позовної давності – три роки.

Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦКУ перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Наприклад, якщо заборгованість мала бути погашена 01.10.2018 р., то у разі непогашення в цей строк перебіг позовної давності починається з 02.10.2018 р. Три роки спливе 02.10.2021 р.

Поряд з цим строк давності може перериватися.

Згідно з ст. 264 ЦКУ:

• Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.
• Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Наприклад, якщо протягом строку позовної давності підприємство частково оплатило заборгованість, або між сторонами було підписано акт звірки заборгованостей, то строк позовної давності поновлюється. Скажімо, нехай 01.08.2019 р. ТОВ частково оплатило заборгованість. В такому разі строк давності поновлюється і три роки потрібно відлічувати від 02.08.2019 р.

Поряд з цим, на період карантину (COVID-19) та воєнного стану строк позовної давності продовжується (див. п. 12, п. 19 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦКУ).

Карантин почався 12.03.2020 р., а закінчився 30.06.2023 р. (див. тут). А воєнний стан в цей період, а також на момент написання цієї консультації (серпень 2023 р.) ще триває.

Таким чином, якщо в розглядуваній ситуації застосовується загальний строк позовної давності три роки і він не переривався, то з 02.10.2018 р. по дату, яка передує початку карантину (11.03.2020 р.) минуло 527 днів. А загальний строк між 02.10.2018 і 01.10.2021 р. мав становити 1096 днів. Тож між загальним строком і строком, що минув, залишилося 569 днів (1096 - 527). Це означає, що строк поновиться після закінчення воєнного стану. Від дня, наступного за днем, коли закінчиться воєнний стан, потрібно буде відрахувати 569 днів. І тільки після закінчення цього строку, якщо строк не перериватиметься, закінчиться строк позовної давності, а заборгованість стане безнадійною внаслідок закінчення цього строку.

Щодо обліку, оподаткування списання безнадійної кредиторської заборгованості

Це питання детально розглянуто тут.

Стосовно ПДВ при списанні, читаємо відповідь ДПС на питання в ЗІР (101.24): «Як в податковому обліку з ПДВ покупця відображається операція зі списання кредиторської заборгованості, за якою минув термін позовної давності, за отриманими товарами/послугами, розрахунки за які не проведено з постачальниками – резидентами?».

ДПС відповідає, що платнику податку – покупцю необхідно нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ з використанням механізму, визначеного п. 198.5 ПКУ, у податковому періоді, в якому відбувається списання кредиторської заборгованості, та скласти і зареєструвати в ЄРПН відповідну ПН.