• Посилання скопійовано

Видобування артезіанської води: чи вести облік за МСФЗ?

Підприємство видобуває воду з артезіанської свердловини та надає послуги з централізованого водопостачання та водовідведення. Чи повинно підприємство переходити на міжнародні стандарти?

У ч. 2 ст. 12-1 Закону про бухоблік в редакції від 01.01.2018 р. визначено підприємства, які повинні вести облік та складати фінзвітність за МСФЗ:

  • підприємства, що становлять суспільний інтерес;
  • публічні акціонерні товариства;
  • підприємства, які здійснюють діяльність з видобутку корисних копалин загальнодержавного значення;
  • підприємства, які провадять господарську діяльність за видами, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.

Формально таке підприємство зобов’язане вести облік за МСФЗ з 01.01.2018 р., оскільки підземні води відносяться до корисних копалин загальнодержавного значення.  

Відповідно до пп. 14.1.91 ПКУ корисні копалини – це природні мінеральні утворення органічного і неорганічного походження у надрах, у тому числі будь-які підземні води, а також техногенні мінеральні утворення в місцях видалення відходів виробництва та втрат продуктів переробки мінеральної сировини, які можуть бути використані у сфері матеріального виробництва і споживання безпосередньо або після первинної переробки.

Підземні води є корисними копалинами загальнодержавного значення відповідно до Переліку корисних копалин загальнодержавного значення, що затверджений постановою Кабміну від 12.12.1994 р. №827.

Які будуть наслідки ситуації, якщо відповідно до ч. 2 ст. 12-1 Закону про бухоблік, підприємство зобов’язане вести облік та складати звітність за МСФЗ, а фактично воно веде облік та складає звітність за П(С)БО?  Власне за неведення бухобліку за МСФЗ  відповідальності не встановлено, але наслідки можуть бути з точки зору оподаткування прибутку.

Відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

Згідно з пп. 20.1.44 ПКУ контролюючі органи мають право проводити перевірку правильності та повноти визначення фінрезультату до оподаткування згідно з бухобліком відповідно до НП(С)БО або МСФЗ. І ось на підставі цієї норми вони можуть говорити, що фінрезультат з метою оподаткування визначений неправильно, оскільки фактично ведеться облік за П(С)БО, а підприємство повинно його вести за МСФЗ.

Зокрема, якщо за правилами МСФЗ фінрезультат виявиться вищим, ніж за правилами П(С)БО, то може виникати питання про заниження фінрезультату та суми податку на прибуток до сплати.

Тож ми радимо виконувати норми ст. 12-1 Закону про бухоблік та звітувати за звітні періоди 2018 року вже за правилами МСФЗ.

Поки що роз’яснень ДФСУ щодо цього питання немає, тож пропонуємо звернутися також до податківців за наданням індивідуальної податкової консультації відповідно до ст. 52 ПКУ.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Єгорова Юлія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Облік та звітність/Облік окремих операцій

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Облік окремих операцій»

  • Відходи, які утворилися в результаті переробки давальницької сировини від нерезидента утилізовано: облік та оподаткування
    Підприємство-платник ЄП ІІІ групи за ставкою 3% працює з нерезидентом за контрактом переробки давальницької сировини. В процесі переробки утворюються виробничі відходи. При вивозі готової продукції митний орган визначає, що відходи мають госпцінність та переводить у митний режим імпорту зі сплатою податків за справедливою вартістю. Відповідно до умов договору, відходи на прохання замовника утилізуються на території України. Як відобразити цю операцію в обліку? Чи потрібно нараховувати ПЗ з ПДВ на вартість утилізованих відходів?
    09.05.202413
  • Отримали аркуш коригування до МД: як відобразити в обліку?
    ТОВ отримало аркуш коригування до МД, на збільшення ПДВ. Як відобразити таку операцію в обліку?
    08.05.202428
  • Чи можна визнати податковий кредит з ПДВ у першому кварталі, а відповідні витрати в бухобліку – в четвертому?
    Щоб не показувати збитки у 1 кварталі 2024 р., акти виконаних робіт березня підприємтво перенесло на 39 рахунок. Податкові накладні за цими актами були відображені в декларації з ПДВ згідно з датою актів у березні 2024 р. Чи є ризик, що цей податковий кредит не визнають під час перевірки, якщо витрати будуть відображені у 4 кварталі 2024 р., або ці послуги не будуть відображені, як витрати, а списані на 44 рахунок (тобто за рахунок прибутку)?
    07.05.202455
  • ГО фінансує розробки, які проводить ТОВ: який бухоблік витрат та результатів такої співпраці?
    ТОВ уклало договір на виконання дослідно-конструкторських та технологічних робіт з громадською організацією (ГО). ГО передає ТОВ матеріали, інструменти та сплачує за розробку, при цьому результати роботи залишаються у виконавця. Виконавець згідно з проведеною розробкою зробив конструкторську документацію та отримав технічні умови (ТУ), які належать виконавцю. Як обліковувати ТМЦ (матеріали та інструменти) у ТОВ та результати виконаних робіт – конструкторську документацію, ТУ, дослідні моделі виробів?
    07.05.202412
  • Курсові різниці при отриманні та оплаті послуг Google
    Між ТОВ та компанією Google укладено договір з надання послуг (надання інтернет-платформи). ТОВ має корпоративну гривневу картку. Нарахування за послуги компанією Google проводяться щомісяця 1 числа у валюті USD. Списання коштів за послуги з корпоративної картки проводяться у гривні щомісяця до 5 числа. Наприклад: 01.01.2024 р. - нарахування за послуги компанією Google за січень 2024 р. – 84,29 USD, а 04.04.2024 р. – списання оплати за послуги за січень 2024 з корпоративної картки – 3245,17 грн. який бухоблік?
    07.05.202427