Акцизний склад з відпуском пального через ПРК: чи потрібні витратоміри та рівнеміри?

Згідно з пп. 230.1.2 ПКУ акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі.

Визначення витратомірів та рівнемірів міститься у п. 2 Порядку №891:

• витратомір-лічильник  - законодавчо регульований засіб вимірювальної техніки, призначений для безперервного вимірювання, запам’ятовування та відображення у фактичних умовах вимірювання кількості пального, що проходить через вимірювальний перетворювач у закритих, повністю заповнених трубопроводах;
• рівнемір - лічильник рівня пального у резервуарі  - законодавчо регульований засіб вимірювальної техніки, призначений для вимірювання рівня пального, за яким обчислюється об’єм пального, що перебуває у резервуарі, за градуювальною таблицею резервуара.

Паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки, встановлені на акцизних складах, на які є позитивні результати повірки або оцінка відповідності, проведені відповідно до законодавства, виконують функції витратомірів-лічильників (пп. 230.1.2 ПКУ). Тобто якщо на акцизному складі здійнюється заправка власної техніки виключно через ПРК, така ПРК може працювати замість витратоміра, і тоді витратоміри не потрібні.

При цьому така ПРК повинна мати позитивні результати повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства. Визначення, чи є засіб вимірювання, яким обладнана АЗС, витратоміром-лічильником у розумінні Порядку №891, належить до компетенції ДП "Укрметртестстандарт" та Мінекономрозвитку України – пишуть податківці в ІПК від 27.07.2018 р. №3302/6/99-99-12-01-02-15/ІПК, питання 8.

У резервуарах, де зберігається пальне, повинні бути рівнеміри. ПРК не заміняє собою рівнемір.

Але той факт, що пальне видається виключно через ПРК і тому не потрібно окремо реєструвати витратоміри – їх функцію виконує ПРК, не звільняє платника від подання даних про обсяги обігу пального за звітний календарний місяць та фактичні залишки пального станом на перший та останній дні такого місяця у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15°С.

Відповідно до пп. 230.1.3 ПКУ розпорядники акцизних складів, що використовують пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснюють операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам, зобов’язані на кожному акцизному складі формувати дані про обсяги обігу пального за звітний календарний місяць та фактичні залишки пального станом на перший та останній дні такого місяця у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15°С.

На сьогодні наказом МФУ №944 затверджено лише форму Довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального. Тобто спеціальної форми, яка подається за місяць, на сьогодні ще не маємо.

Ймовірно, Мінфін може затвердити окрему форму довідки для щомісячного звітування, або внесе зміни в наявну форму для добового звітування. Наразі єдиним виходом ми бачимо лише використання наявної добової форми, але із заповненням даних за звітний місяць. З цього питання варто дочекатися офіційних роз’яснень податківців або направити їм запит на індивідуальну податкову консультацію відповідно до ст. 52 ПКУ.

Зауважимо, що відповідальність, встановлена пп. 128-1.3 ПКУ за неподання електронних документів з акцизних складів, на яких розташовані резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, теж починає застосовуватися з 01.04.2020 року (абз. 3 п. 25 підрозділу 5 розділу ХХ ПКУ). Відповідальність полягає у накладенні штрафу в розмірі 1000 гривень за кожний неподаний електронний документ.

Дані про фактичні залишки пального на перший та останній дні календарного місяця та про обсяг обігу пального за звітний календарний місяць формуються після проведення останньої операції з обігу пального у звітному календарному місяці, але не пізніше 23 години 59 хвилин останнього дня звітного календарного місяця, до початку здійснення операцій з обігу пального у наступний день, та подаються до податкового органу не пізніше 15 к.д., що настають за останнім днем звітного календарного місяця (пп. 230.1.3 ПКУ).

На нашу думку, перша «штрафонебезпечна» місячна звітність про залишки та обіг пального буде подаватися до 15 травня 2020 р. за квітень 2020 р. Саме з 1 квітня 2020 року починають застосовуватися санкції за роботу акцизного складу без витратомірів та рівнемірів, і відповідно, симетричні санкції мають застосовуватися саме за неподання довідки за квітень у травні.

Тому можна дійти висновку, що неподання місячної довідки за березень 2020 року не загрожує підприємству штрафом, хоча підприємство має можливість подати цю довідку на підставі показників ПРК. Втім, строк подання довідки за  березень 2020 року настає 15 квітня 2020 року, а до того моменту податківці ще можуть видати додаткові роз’яснення. Слідкуйте за новинами про акцизний податок на нашому сайті.