Головна Усі консультації Оподаткування Акцизи

Чи потрібно виробнику сільгосппродукції реєструватися платником акцизного податку?

Платник ЄП IV групи використовує пальне для виробництва сільгосппродукції (обсяг 10 тонн на рік). Чи потрібно реєструватися платником акцизного податку? Чи потрібна ліцензія на зберігання пального? Як підтвердити напрям використання пального?

Реєстрація платником акцизного податку

У пп. 212.1 ПКУ наведено перелік суб’єктів, які є платниками акцизного податку, зокрема, згідно з пп. 212.1.15 ПКУ платником акцизного податку є особа, яка реалізує пальне.

При цьому львівські податківці зазначали, що суб’єкт господарювання, який використовує пальне виключно для потреб власного споживання вважається особою, що реалізує пальне (а отже, і підлягає реєстрації платником акцизного податку), за умови, що є розпорядником акцизного складу.

 

Акцизний склад

Згідно з пп. «б» пп. 14.1.6 ПКУ, акцизний склад – це, зокрема, приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою госпдіяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Водночас, не є акцизним складом, зокрема, приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб’єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

Таким чином, у підприємства – платника єдиного податку IV групи обов’язок щодо реєстрації акцизного складу не виникатиме у разі, якщо обсяг отриманого пального протягом календарного року не перевищує 10 000 куб. метрів (при цьому, що таке пальне використовується виключно для власного споживання).

Зважаючи на те, що обсяг пального у підприємства, платника ЄП IV групи, складає 10 000 тон за рік і використовується воно для власного споживання, реєструвати акцизний склад такому суб’єкт господарювання не потрібно.

Отже, такий суб’єкт господарювання не є платником акцизного податку.

 

Ліцензія на зберігання пального

Статтею 15 Закону №481 визначено, що зберігання пального здійснюється суб'єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії.

При цьому, згідно з ст. 1 Закону №481, місце зберігання пального – це місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.

Однак, що саме слід розуміти під «ємностями», Закон №481 не пояснює. Та й конкретних вимог щодо місткості та розміщення обладнання та/або ємностей, що використовуються для зберігання пального, не встановлює (про це зазначали і самі податківці в консультації від 30.05.2019 р. №2471/6/99-99-12-01-01-15/ІПК).

Відповідно до ст. 15 Закону №481, ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:

  • підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;
  • підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;
  • суб'єктами господарювання для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

Своєю чергою, у нещодавніх індивідуальних податкових консультаціях податківці надавали такі роз’яснення:

  • зберігання пального в паливних баках транспортних засобів/технічному обладнанні/пристроях не потребує отримання ліцензії на право зберігання пального, оскільки дані резервуари не є нерухомим майном та не мають чіткої прив’язки до місця (території) згідно з Законом №481 (про це ми писали тут);
  • у розумінні Закону №481, суб’єкту господарювання необхідно отримувати ліцензію для здійснення зберігання пального у стаціонарних цистернах/ємностях (ІПК 15.08.2019 р. №3814/6/99-99-12-02-02-15/ІПК, про яку ми писали тут).

Таким чином, якщо виходити лише з норм Закону №481, то суб’єкт господарювання має отримувати ліцензію на зберігання пального на кожне його місце зберігання. Проте при аналізі ІПК податківців з цього питання можна зробити висновок, що ліцензію на зберігання пального необхідно отримувати тільки на стаціонарні (що мають певну прив’язку до місця) місця зберігання пального. Та варто зауважити, що такі індивідуальні консультації мають силу виключно для тих суб’єктів господарювання, що їх отримали. Тому радимо підприємству отримати власну ІПК щодо необхідності отримання ліцензії на зберігання пального на кожному із своїх місць зберігання пального.

Доступ до повного тексту цієї консультації можливий лише для передплатників електронного або паперового «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, перейшовши за посиланням;  вартість мінімального пакету «Мій асистент» становить лише 36 грн на місяць.

Дякуємо за розуміння.

Автор:
Станіслав Горбовцов
Джерело
«Дебет-Кредит»
Рубрика:
Оподаткування / Акцизи
Теги:
Акциз , Реєстрація , Сільське господарство , Пальне , Акцизна накладна , Акцизний склад

Коментарі: 0

Новини по темі

Консультації по темі