Використання дизпалива для виробництва непідакцизної продукції: чи потрібно реєструватися платником акцизу?

Щодо придбання дизпалива як сировини для непідакцизної продукції

За умовами запитання, підприємство не підпадає під визначення платника акцизного податку за пп. 212.1 ПКУ та не здійснює підакцизні операції, перелік яких наведений у пп. 213.1 ПКУ.

Визначення операції з реалізації пального наведено у пп. 14.1.212 ПКУ. Зокрема, не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України при використанні пального, з якого сплачено акцизний податок, виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки суб’єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу.

Поняття акцизного складу визначено у пп. 14.1.6 ПКУ. Зокрема, не є акцизним складом приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб’єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

Отже, за умовами запитання, при здійсненні операцій з придбання дизельного пального як сировини для виробництва непідакцизної продукції підприємству не потрібно реєструватися платником акцизного податку та не потрібно реєструвати акцизний склад.

Щодо придбання паливних карток для отримання пропану на АЗС з метою заправляння власної техніки

Безпосередньо сама операція з реалізації паливних карток та талонів на пальне, під час якої не відбувається фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального, з 01.07.2019 р. не належить до операцій з реалізації пального в розумінні пп. 14.1.212  ПКУ. 

Пальне фізично реалізується з АЗС у бак транспортного засобу у момент «отоварювання» паливної картки. Відповідно до пп. 14.1.6 ПКУ не є акцизним складом паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або технічному обладнанні, пристрої. За фактом реалізації пального на АЗС складається акцизна накладна відповідно до пп. 231.3 ПКУ: в одному примірнику у разі реалізації пального з акцизного складу будь-яким іншим особам - неплатникам акцизного податку. Аналогічна ситуація у випадку реалізації пального у балонах.

У покупця пального не виникає жодних обов’язків платника акцизного податку. Він отримує пальне від АЗС та списує отримане пальне на роботу навантажувачів у загальному порядку.