• Посилання скопійовано

Юрособа-«єдинник» III групи може здійснювати ЗЕД

Чи має право юридична особа – платник єдиного податку третьої групи здійснювати зовнішньоекономічну діяльність?

Юридична особа може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу XIV ПКУ, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Норми встановлені п. 291.3 ПКУ.

До платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать юрособи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року (пп. 3 п. 291.4 ПКУ).

Пунктом 291.5 ПКУ визначені види діяльності, здійснюючи які суб’єкти господарювання не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи, зокрема:

  • виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів) (пп. 3 пп. 291.5.1 ПКУ);
  • видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення (крім виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) (пп. 4 пп. 291.5.1 ПКУ);
  • видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення (пп. 5 пп. 291.5.1 ПКУ);
  • діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату (пп. 9 пп. 291.5.1 ПКУ).

Підпунктом 5 пп. 298.2.3 ПКУ встановлено, що платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, зокрема, у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.

Враховуючи вищевикладене, платник податків – юрособа може перебувати на спрощеній системі оподаткування та застосовувати третю групу спрощеної системи оподаткування у разі здійснення зовнішньоекономічної діяльності лише за умови, що такий платник податків не здійснює діяльність, передбачену пп. 291.5 ПКУ та відповідає вимогам, встановленим главою 1 розділу XIV ПКУ для застосування спрощеної системи оподаткування.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 139 грн/міс

Передплатити

Автор: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/ЗЕД

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ЗЕД»

  • Чи є «незначною» сума розрахунків при ЗЕД менше 400 тис. грн, якщо вона збільшиться через курс НБУ?
    Якщо на дату здійснення ЗЕД сума була менше, ніж 400 тис. грн, то валютна операція вважається незначною і не підлягає валютному нагляду, навіть, якщо при розрахунках, у зв’язку зі зміною курсу НБУ, така операція підпадає під валютний контроль
    16.10.202544
  • Коректність зміни коду УКТ ЗЕД при експорті та продажах в Україні
    Підприємство отримало товар з кодом УКТ ЗЕД 1806 90 19 00 (згідно з ПН постачальника). При експорті митні органи вимагають змінити код на 1806 90 31 00. Чи правомірна така зміна коду для митного оформлення експорту? Чи можна використовувати новий код 1806 90 31 00 для подальших внутрішніх продажів в Україні? Які податкові та митні ризики виникають у зв'язку зі зміною коду УКТ ЗЕД?
    10.10.2025266
  • Документальне підтвердження зовнішньоекономічного контракту
    Чи достатньо ТОВ на загальній системі мати електронну копію (PDF) зовнішньоекономічного контракту на поставку приладів, що містить відскановані печатки сторін, для підтвердження законності операції під час податкової перевірки, якщо сам контракт містить умову про юридичну силу копій, переданих електронними засобами зв'язку? Інвойси з печатками митниці у ТОВ є, вони надійшли разом з приладами
    26.09.2025370
  • Від якої вартості розраховувати податкову різницю за пп. 140.5.5-1 ПКУ при експорті товару?
    Підприємство, що коригує фінрезультат на податкові різниці, експортує товар нерезиденту з переліку КМУ №480. Нерезидент здійснив 100% передоплату. Від якої вартості (ціни в митній декларації чи суми, перерахованої за курсом на дату авансу) розраховувати 30% різниці за пп. 140.5.5-1 ПКУ? Крім того, чи потрібно застосовувати таку різницю до операції з безоплатної передачі зразків цьому ж нерезиденту?
    22.09.202561
  • Особливості оподаткування експорту товару нижче ціни придбання
    Експорт товару по ціні нижче собівартості. Які дії? Які податкові наслідки? Чи потрібна "дотяжка" з ПДВ?
    04.09.2025268