Ведення спільної діяльності підприємцями на єдиному податку

Відповідно до ст. 1130 ЦКУ за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників. 

Форма та умови договору про спільну діяльність наведені у ст. 1131 ЦКУ. Так, договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності. 

При цьому ЦКУ не визначає конкретне коло учасників, що дає право стверджувати про відсутність будь-якої заборони на укладення договору про спільну діяльність між фізособами-підприємцями 2 групи.

Договір про спільну діяльність підпадає під постановку на окремий облік в органах ДФС, для чого подаються документи, передбачені у п. 4.6 Порядку обліку платників податків і зборів, затв. Наказом Мінфіну від 09.12.2011 р. №1588: 

• заяву за формою №1-ОПП;
• копію договору (контракту) про спільну діяльність.

Таким чином, на нашу думку, платники єдиного податку можуть вести спільну діяльність шляхом укладення договору про спільну діяльність, але лише з моменту його реєстрації в органах ДФС. При цьому слід зважати на наступне:

1)  умови перебування на спрощеній системі оподаткування кожного учасника договору про спільну діяльність мають бути дотримані й після укладення договору;

2) договір оренди приміщення (нерухомого майна) з фізособою-підприємцем на загальній системі може бути підписаний підприємцем-орендарем, який уповноважений вести спільну за укладеним договором;

3) прибуток, одержаний учасниками договору в результаті їх спільної діяльності, розподіляється пропорційно вартості вкладів учасників у спільне майно, якщо інше не встановлено договором або іншою домовленістю учасників. І ЦКУ передбачено обов'язок ведення відокремленого бухгалтерського обліку спільної діяльності учасником, визначеного договором з метою відшкодування витрат і збитків, пов'язаних із спільною діяльністю учасників, розподілу прибутку, одержаного учасниками договору в результаті їх спільної діяльності тощо. Оскільки в ситуації, зазначеній в запитанні, йдеться про спільну діяльність фізосіб, то щодо необхідності ведення такого бухобліку та оподаткування прибутку, отриманого внаслідок такої спільної діяльності уповноваженою особою, радимо, як зазначено в роз’ясненні за аналогічним випадком, звертатися до органу ДФС, у якому такі підприємці перебувають на обліку.