Надання ПФД ФОПом - «загальником» юрособі: які наслідки?

Відповідно до пп. 14.1.257 ПКУ, поворотна фінансова допомога (ПФД) - сума коштів, яка надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.

За правовим характером договір поворотної фіндопомоги є по суті договором позики.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦКУ, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти в такій ж сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій ж кількості, такого ж роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Таким чином, обмеження строку надання та повернення ПФД на законодавчому рівні не визначено. Цей строк встановлюється за домовленістю сторін й зазначається у договорі про надання ПФД.

Договір на поворотну фінансову допомогу укладається в письмовій формі. Виключенням може бути тільки позика фізособі у розмірі не більше 1700 грн (ч. 1 ст. 1047 ЦКУ). Під час укладання договору при цьому не обов’язкові:

• розписка позичальника, оскільки факт отримання грошей підтверджують, як правило, інші документи – платіжне доручення, банківська виписка, видатковий касовий ордер тощо. 
• нотаріальне завірення договору – воно здійснюється тільки за бажанням сторін договору.

За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦКУ).

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦКУ, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлені договором. Отже, якщо в договорі надання ПФД зазначено конкретний строк повернення ПФД, строк позовної давності відлічуватиметься від такої дати і становить 3 роки.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 1049 ЦКУ).

Дохід  у підприємства - отримувача виникне лише тоді, коли сума отриманої ПФД стане такою, що не підлягає поверненню. Зокрема, згідно з п. 5 П(С)БО 11, якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду (Дт 685 Кт 717).

Зокрема, ПФД не підлягає погашенню у випадках, коли спливає строк позовної давності або якщо кредитор (надавач ПФД) простить цю заборгованість отримувачу до спливу строку позовної давності. Прощення заборгованості слід оформити окремим документом – додатковою угодою до договору або окремим договором прощення боргу. В інших випадках доходу для отримувача не виникатиме.

Ще одним способом аби не визнавати дохід є пролонгація договору поворотної фіндопомоги.

Очевидно, що для збільшення строку повернення потрібно внести зміни до первісного договору фіндопомоги. Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦКУ, зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, сторони за погодженням між собою можуть внести зміни (склавши додаткову угоду) до первісного договору, збільшивши строк повернення.