Послуги електрозарядної станції та єдиний податок у 2026 році: заборона ДПС та ризики для платників (аудіоверсія)

Питання сумісності діяльності електрозарядних станцій (ЕЗС) зі спрощеною системою оподаткування набуло особливої гостроти після того, як ДПС у індивідуальній податковій консультації від 27.04.2026 №2425/ІПК/99-00-04-03-03 сформулювала категоричний висновок: юридична особа — платник єдиного податку І–ІІІ груп — не має права надавати послуги із заряджання акумуляторних батарей електромобілів іншим суб'єктам господарювання через власну ЕЗС.

Логіка ДПС: від електроенергії до підакцизного товару

Своє рішення податківці вибудували на ланцюжку законодавчих посилань. По-перше, вони звернулися до Закону України від 24.02.2023 №2956-IX, що визначає правовий статус електрозарядних станцій. По-друге, послалися на Закон про ринок електричної енергії, відповідно до якого електрична енергія визнається товаром, а її постачання — продажем або перепродажем. По-третє, застосували пп. 3 пп. 291.5.1 Податкового кодексу України (ПКУ), який прямо забороняє платникам єдиного податку ІІІ групи здійснювати виробництво, експорт, імпорт та продаж підакцизних товарів. Оскільки електрична енергія відповідно до п. 215.1 ПКУ є підакцизним товаром, ДПС кваліфікувала надання послуг ЕЗС як продаж підакцизного товару, що несумісно з перебуванням на єдиному податку.

Водночас у тій самій консультації ДПС зробила важливе уточнення: власне споживання електроенергії підприємством (зокрема, заряджання акумуляторів власних транспортних засобів без продажу третім особам) права на спрощену систему не позбавляє.

Внутрішня суперечність позиції ДПС

Показово, що, відповідаючи на питання щодо акцизного податку, податківці самі ж процитували ч. 5 ст. 58 Закону про ринок електричної енергії №2019, де прямо зазначено: діяльність із надання послуг із заряджання систем акумулювання електричної енергії електромобілів за допомогою ЕЗС є споживанням електричної енергії і не є постачанням електричної енергії. Отже, в одній консультації ДПС одночасно визнає ЕЗС споживачем електроенергії (для цілей акцизу) і кваліфікує її діяльність як продаж підакцизного товару (для цілей єдиного податку). Така правова непослідовність є очевидною і може бути ефективно використана при судовому оскарженні.

Правова позиція на захист «єдинників»

Є підстави вважати, що діяльність ЕЗС на спрощеній системі є правомірною. Спеціальна норма ч. 5 ст. 58 профільного Закону чітко розмежовує постачання електроенергії та надання послуг із заряджання: перше потребує ліцензії та підпадає під акцизне оподаткування, друге — ні. Цю позицію підтверджує і НКРЕКП, яка визнає власників ЕЗС споживачами електроенергії та зазначає, що така діяльність ліцензуванню не підлягає. Фактично оператор ЕЗС надає клієнту доступ до інфраструктури для технічного процесу зарядки, а не реалізує електроенергію як окремий товар.

Практичні рекомендації

Враховуючи ризики, що існують до законодавчого врегулювання або появи прецедентної позиції Верховного Суду, пропонуємо такий алгоритм дій:

1. Якщо вже надаєте послуги ЕЗС на єдиному податку — оцініть ризик анулювання реєстрації платника єдиного податку під час перевірки. ІПК №2425 є індивідуальною, але відображає загальну фіскальну позицію ДПС.

2. Якщо отримали негативну ІПК — оскаржуйте її в адміністративному суді. Правові підстави є вагомими: профільне законодавство прямо кваліфікує діяльність ЕЗС як споживання, а не постачання електроенергії.

3. Якщо не бажаєте ризикувати — виокреміть діяльність ЕЗС в окрему юридичну особу або ФОП на загальній системі оподаткування до остаточного вирішення питання на законодавчому рівні.

Читайте також:

Послуги із заряджання електромобілів: ДПС вважає, що це заборонений для «єдинників» вид діяльності

Висновки

1. ДПС у ІПК від 27.04.2026 №2425/ІПК/99-00-04-03-03 кваліфікує надання послуг із заряджання електромобілів через власну ЕЗС як продаж підакцизного товару, що позбавляє платника права перебувати на єдиному податку І–ІІІ груп відповідно до пп. 3 пп. 291.5.1 ПКУ.

2. Позиція ДПС є внутрішньо суперечливою: в тій самій консультації для цілей акцизного оподаткування визнається, що діяльність ЕЗС є споживанням електроенергії згідно з ч. 5 ст. 58 Закону про ринок електричної енергії, а не її постачанням, — що суперечить висновку щодо єдиного податку.

3. До законодавчого врегулювання або формування судової практики платникам єдиного податку, які планують або вже здійснюють діяльність ЕЗС, доцільно або оскаржувати негативні ІПК у суді, або перенести цей вид діяльності на суб'єкта загальної системи оподаткування.