Перехід платника ЄП IV групи на ЄП III групи за ставкою 2%

Законом №2120-IX підрозділ 8 розділу ХХ ПКУ доповнено п. 9 про особливості справляння єдиного податку з 1 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України.

Зокрема, платниками ЄП III групи можуть бути ФОП та юрособи - суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 10 млрд грн. При цьому до таких осіб не застосовується обмеження щодо кількості осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах.

Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платником з особливостями, встановленими п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ, суб’єкт господарювання до останнього числа місяця, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву.

Це все, що передбачено у п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ щодо переходу на особливу ставку ЄП 2%. Тому для з’ясування всіх інших моментів слід звертатися до загальних норм ПКУ, що регулюють перехід платників ЄП четвертої групи до третьої групи.

Відповідно до пп. 298.8.7 ПКУ, платники ЄП четвертої групи можуть самостійно перейти на застосування ставки ЄП, визначеної для платників єдиного податку іншої групи (в даному випадку – третьої), за умови сплати ЄП за поточний рік у розмірі, що розраховується виходячи з 25% річної суми податку за кожний квартал, протягом якого платник перебував на четвертій групі платників ЄП. На нашу думку, ця норма буде працювати і при переході на особливу ставку ЄП 2%.

Отже, до 31 березня 2022 року потрібно сплатити 25% річної суми ЄП за 1 квартал 2022 року, і за умови сплати подавати заяву про перехід на ставку ЄП 2%.

Докладніше про перехід на ставку ЄП 2% ми писали тут, тут.

Про те, які ПДВ-наслідки будуть для III групи ЄП зі ставкою 2%, читайте тут.

Зокрема, у податковій звітності за перший звітний період після завершення дії воєнного, надзвичайного станів платник ПДВ відповідно до пп. 198.5 ПКУ повинен буде нарахувати податкові зобов’язання на вартість товарів, послуг, необоротних активів використаних в операціях, що не є об’єктом оподаткування (реалізованих в період дії воєнного, надзвичайного стану), суми податку за якими були включені до складу податкового кредиту на дату переходу на спрощену систему оподаткування за ставкою 2%:

• за товарами/послугами – виходячи з вартості придбання таких товарів, послуг, 
• за необоротними активами, які фактично використані (реалізовані) в період перебування такого платника на спрощеній системі оподаткування за ставкою 2% доходу – виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції.

Тобто протягом дії ставки 2% всі операції платника вважаються такими, що не є об’єктом оподаткування ПДВ. Тому після автоматичного повернення на попередню систему оподаткування платник ПДВ повинен буде нарахувати ПДВ за пп. 198.5 ПКУ на всі товари, послуги, необоротні активи, які були придбані з ПДВ до переходу на ставку 2% і які були реалізовані без ПДВ під час дії ставки 2%.

На товари, послуги, необоротні активи, які будуть придбані без ПДВ під час дії ставки 2%, ПДВ не нараховуватиметься.

Щодо сплати земельного податку за орендовані земельні ділянки у фізосіб не встановлено особливостей при переході на ставку ЄП 2%, тому слід керуватися загальними нормами. А саме, у разі оренди сільськогосподарських угідь в особи, яка не є платником ЄП, платник ЄП 4-ї групи враховує орендовану площу земельних ділянок у своїй декларації. Тобто, якщо у фізособи орендує земельні паї сільгосппідприємство – платник єдиного податку 4-ї групи, то такий земельний пай зараховується до об'єкта оподаткування єдиним податком. Зазначена норма передбачена пп. 164.2.5, ст. 168, пп. 170.1.1, пп. 295.9.7 ПКУ.

Також відповідно до пп.  281.3 ПКУ, від сплати земельного податку звільняються на період дії єдиного податку 4 групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку 4-ї групи.

Відповідно, якщо платник ЄП 4-ї групи змінить групу і стане платником ЄП 3-ї групи, вищезазначені норми ПКУ працювати не будуть, і обов’язок сплати земельного податку за надані в оренду паї повернеться до фізосіб – власників паїв.

Своєю чергою, щодо сплати земельного податку теж встановлено особливості на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан. 

А саме, відповідно до нового пп. 69.14 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ (внесеного Законом №2120-IX), на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається КМУ. Наразі цей перелік ще не затверджений. На даний момент є тільки перелік адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми "єПідтримка"- його можна використовувати виключно довідково, як тимчасовий орієнтир.

Щодо мінімального податкового зобов’язання за земельні ділянки.

Відповідно до п. 69.15 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ (внесеного Законом №2120-IX) тимчасово, за 2022 та 2023 рр. податкові (звітні) роки, не нараховується та не сплачується загальне мінімальне податкове зобов’язання за земельні ділянки, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та/або за земельні ділянки, визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.

Як ми зазначили вище, перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, ще не затверджений Кабміном.