Районні споживчі спілки не можуть бути платниками податку

Підпунктом 291.5.5 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу визначено, що суб’єкти господарювання — юридичні особи, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25%, не можуть бути платниками єдиного податку.

Відповідно до ст. 2 розділу І Закону України від 10.07.2003 р. №1087-IV «Про кооперацію» (далі — Закон №1087) споживчий кооператив (споживче товариство) — кооператив, який утворюється шляхом об’єднання фізичних та/або юридичних осіб для організації торговельного обслуговування, заготівель сільськогосподарської продукції, сировини, виробництва продукції та надання інших послуг з метою задоволення споживчих потреб його членів.

Згідно зі ст. 111 Господарського кодексу України споживчі товариства можуть на добровільних засадах об’єднуватися в спілки, інші форми об’єднання, передбачені законом, єдину спілку споживчих товариств України та мають право вільного виходу з них.

Для забезпечення статутної діяльності кооператив у порядку, передбаченому його статутом, формує пайовий, резервний, неподільний та спеціальний фонди.

Відповідно до ст. 21 Закону №1087 пай кожного члена кооперативу формується за рахунок разового внеску або часток протягом певного періоду. Майнові внески оцінюються у грошовій формі. Розмір паю члена кооперативу залежить від фактичного його внеску до пайового фонду. Паї в тому числі резервного і спеціального фондів є персоніфікованими і у сумі визначають загальну частку кожного члена кооперативу у майні кооперативу.

Тобто в майні кооперативу, у тому числі споживчого товариства, можливо визначити конкретну частку (внесок, вклад) кожного учасника.

Пунктом 2 розділу ІІ Програми завершення розмежування і закріплення власності в споживчій кооперації України (Укоопспілки), затвердженої постановою XVIII (позачергового) з’їзду споживчої кооперації України від 19.12.2000 р., визначено, що статутний капітал — це капітал, який створено за рахунок вступних внесків пайовиків, відрахувань від прибутків господарсько-фінансової діяльності споживчих товариств, споживспілок, їх підприємств, об’єднань та інших надходжень, не заборонених чинним законодавством. Зазначеним документом також урегульовано особливості формування статутного капіталу споживчих товариств (спілок), їх підприємств, тому в майні споживчого товариства можливо визначити частку (внесок) учасників.

Таким чином, на споживчі товариства поширюється обмеження, передбачене пп. 291.5.5 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу.

Отже, районні споживчі спілки як суб’єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25%, не можуть бути платниками єдиного податку.