Ремонт і поліпшення основних засобів у 2015 році: коротко про основне

При відображенні в бухгалтреському обліку підприємства витрат, пов’язаних з ремонтом та поліпшенням (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо) об’єктів основних засобів слід застосовувати  П(С)БО 7 «Основні засоби», затверджене наказом МФУ від 27.04.2000 р. №92 (далі – П(С)БО 7) та Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджені наказом МФУ від 30.09.2003 №561 (далі — Методрекомендації №561).

Згідно з п. 14 та п. 15 П(С)БО 7, ремонти основних засобів діляться на:

- поліпшення (капітальний ремонт);

- підтримання в робочому стані (поточний ремонт).

Витрати на ремонт, пов’язані з поліпшенням основних засобів (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводять до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від їх використання, вважаються капітальними і збільшують первісну вартість основних засобів, а відповідно, і суму амортизації, що буде нараховуватись після закінчення капітального ремонту.

Витрати, що здійснюються для підтримання основних засобів у робочому стані (проведення технічного огляду, нагляду, обслуговування, ремонту тощо) та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, вважаються поточним ремонтом і включаються до складу витрат звітного періоду. На суму амортизації такі витрати не впливають.

Однак, П(С)БО 7 не передбачає порядку визначення майбутніх економічних вигод. Пунктом 29 Методрекомендацій №561 визначено, що рішення про характер і ознаки здійснюваних підприємством робіт, тобто чи призведуть вони у майбутньому до збільшення економічних вигод, чи здійснюються вони для підтримання об’єкта в придатному для використання стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, приймається керівником підприємства.

Визначити майбутню економічну вигоду може комісія, про що буде складений  акт (висновок) комісії по прийому основних засобів в експлуатацію після ремонту чи іншого поліпшення, в якому зазначаються характер проведених поліпшень чи ремонту та їх вплив на показники подальшої експлуатації основних засобів.

Податковий облік з податку на прибуток з 01.01.2015 р. зводиться лише до коригувань фінансового результату, отриманого за даними бухгалтерського обліку – п. 134.1.1 ПКУ. 

Для необоротних активів передбачено особливий порядок амортизації у податковому обліку згідно ст. 138 ПКУ. Але головні принципи обліку поточного та капітального ремонтів у податковому обліку залишаються такими самими, як і в бухгалтерському обліку: вартість капітального ремонту збільшує первісну вартість основного засобу та збільшує суму податкової амортизації, а вартість поточного ремонту включається до витрат у бухобліку та не приймає участі у коригуванні фінрезультату до оподаткування згідно п. 138.1 та п. 138.2 ПКУ.