У разі смерті засновника-власника бізнесу керувати підприємством має спадкоємець або призначена ним особа

Відзначимо, що у разі, якщо підприємство для таких випадків не передбачило дій у статуті, то чинне законодавство, яке регулює господарські відносини, для цього не встановлює спеціальних правил.

Водночас, слід відмітити, що згідно із ст. 1285 ЦКУ, якщо у складі спадщини є майно, яке потребує утримання, догляду, вчинення інших фактичних чи юридичних дій для підтримання його в належному стані, нотаріус (в населених пунктах, де немає нотаріуса, - відповідний орган місцевого самоврядування) у разі відсутності спадкоємців або виконавців заповіту укладають договір на управління спадщиною з іншою особою. Особа, яка управляє спадщиною, має право на вчинення будь-яких необхідних дій, спрямованих на збереження спадщини до появи спадкоємців або прийняття спадщини. 

Встановлення управління спадковим майном передбачено ст. 1285 ЦКУ та розділом 9 Глави 9 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Мін'юсту від 22.02.2012 р. №296/5 (далі — Порядку №296/5). 

Відповідно до п. 9.1, 9.2 розділу 9 Порядку  №296/5 у разі якщо під час вжиття заходів щодо охорони спадкового майна з'ясується, що у складі спадщини є майно, що потребує утримання, догляду, вчинення інших фактичних та юридичних дій для підтримання його в належному стані, нотаріус у разі відсутності спадкоємців або виконавця заповіту на підставі заяви заінтересованої особи укладає договір на управління спадщиною з цією особою.

Договір на управління спадщиною укладається нотаріусом з дотриманням вимог ч. 2 ст. 212 ЦКУ.

Друга сторона договору на управління спадщиною законодавцем не конкретизована. Коло осіб, які можуть бути призначені управителями спадковим майном, не обмежено, а тому управителем майна може бути будь-яка фізична особа, яка має повну цивільну дієздатність, а також юридична особа. 

На нашу думку, управителем може бути або донька, або інша особа, яку може визначити донька як спадкоємець.  Водночас, сама норма ч.1 ст. 1285 ЦКУ не говорить про можливість призначення управителем спадкоємця (доньки — за умовами запитання).

У ст. 1285 Кодексу також не конкретизовано й те, яке саме майно потребує управління, зазначено лише, що це майно повинно входити до складу спадщини, тому при вирішенні питання щодо предмета договору на управління спадщиною слід виходити із загальних положень розділу III Кодексу "Об'єкти цивільних прав". 

Об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, що може вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід'ємними від фізичної чи юридичної особи. 

Відповідно до ст. 190 ЦКУ майном як особливим об'єктом вважається окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права визнаються речовими правами.

Таким чином, ми не заперечуємо проти того, що об'єктом управління за договором на управління спадщиною у випадку, наведеному у запитанні, можуть бути майнові права на частку (у т.ч. у розмірі 100 %) статутного капіталу підприємства (корпоративні права).

Але, відразу зауважимо, що оскільки подібні договори укладаються нотаріусом, всі питання щодо можливості укладення такого договору та зміст, зокрема, предмет договору (корпоративні права), істотні умови договору тощо, мають обговорюватись безпосередньо з нотаріусом за місцем відкриття спадщини. 

Зверніть увагу, що зміст такого договору має надавати право управителю призначати керівника підприємства, що надає право подати всі необхідні документи по зміні керівника в ЄДР юросіб, фізосіб-піприємців та громадських формувань державному реєстратору. Наскільки це буде безболісно — сказати наразі складно. Але, такої практики вкрай мало.