У разі ліквідації юрособи фіндопомога від засновника повертається йому в останню чергу

Договір про надання грошової поворотної (фінансової) допомоги вважається одним з різновидів договорів позики. За приписами ч. 1 ст. 1046 ЦКУ за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. 

При цьому, слід враховувати, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦКУ). Поворотною фінансовою допомогою згідно з пп. 14.1.257 ПКУ вважається виключно така позика, яка передбачає відсутність обов’язку позичальника сплачувати позикодавцю проценти або інші види плати за користування грошима. 

В загальному, укладення договорів про грошову поворотну (фінансову) допомогу не передбачає умов щодо повернення замість грошей, інших речей, товарів тощо. 

Тому за відсутності такої умови в договорі повернути замість отриманої від засновника суми коштів товар, на нашу думку, не можна. Втім, сторони не позбавлені можливості внесення змін до договору та домовитись про умови повернення підприємством отриманої позики засновнику товаром. Однак, оскільки визначення, встановлені пп. 14.1.257 ПКУ та ст. 1046 ЦКУ не передбачають повернення позики (поворотної фінансової допомоги) інакше, ніж грошима, то така операція набере ознак договору купівлі-продажу. А отже, така операція матиме непередбачувані податкові наслідки. Є ризик, що податківці вважатимуть суму отриманої поворотної фінансової допомоги передоплатою за пізніше поставлені товари, і вимагатиме, незважаючи на наявність договору про надання саме фінансової допомоги у періоді, в якому до цього договору були внесені зміни про форму її погашення, донарахування ПЗ з ПДВ за період, у якому така допомога була отримана.  

Щодо повернення грошової поворотної (фінансової) допомоги засновнику при ліквідації підприємства, то звертаємо увагу на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 112 ЦКУ у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості: 

1) у першу чергу - вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом; 

2) у другу чергу - вимоги працівників, пов'язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності; 

3) у третю чергу - вимоги щодо податків, зборів (обов'язкових платежів); 

4) у четверту чергу - всі інші вимоги.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 1052 ЦКУ у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором. 

Тому, якщо вимоги кредитора (засновника), навіть якщо він одночасно є директором такого підприємства, щодо повернення коштів за  договором грошової поворотної (фінансової) допомоги були забезпечені заставою чи в інший спосіб, такі вимоги задовольняються у першу чергу. Якщо ні — то, в четверту.