Вивезення товару ФОП без митного декларування у 2026 році: відповідальність за МКУ (аудіоверсія)

ПДВ (якщо ФОП є платником ПДВ)

Відповідно до пп. 195.1.1 ПКУ, операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту оподатковуються ПДВ за ставкою 0%. Товар вважається вивезеним за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджено належно оформленою митною декларацією. Датою виникнення податкових зобов’язань при експорті є дата оформлення митної декларації, яка засвідчує факт перетинання митного кордону України (пп. 187.1 ПКУ).

Отже, за відсутності оформленої митної декларації підстав для застосування нульової ставки ПДВ немає. Якщо товар передано покупцеві або перевізнику на території України, місцем постачання визнається митна територія України (пп. «б» пп. 186.1.1 ПКУ). У такому разі контролюючі органи розцінюють операцію як внутрішнє постачання товару з нарахуванням ПДВ за основною ставкою 20% (або 7%/14% для окремих товарів) виходячи з бази оподаткування за пп. 188.1 ПКУ, а також вимагають складання та реєстрації відповідної податкової накладної в ЄРПН.

Єдиний податок 

ФОП — платник єдиного податку 2 або 3 групи має право продавати товари нерезидентам за умови дотримання інших обмежень спрощеної системи. Обмеження для 2 групи щодо реалізації виключно населенню та платникам єдиного податку стосується виключно послуг, а не продажу товарів (п. 291.4 ПКУ). 

Відповідно до п. 292.1 ПКУ, доходом ФОП є виручка, отримана у грошовій формі. Дохід в іноземній валюті перераховується у гривні за офіційним курсом НБУ на дату його отримання на рахунок (п. 292.5 ПКУ). Відсутність митної декларації сама по собі не позбавляє ці кошти статусу підприємницької виручки.

Водночас ФОП зобов'язаний мати первинні документи, що підтверджують реальність господарської операції: ЗЕД-контракт, інвойс, банківські виписки, документи про придбання (походження) товару та його фактичну передачу покупцеві. За відсутності належного документообігу та підтвердження передачі товару податкові органи можуть визнати операцію безтоварною, виключити отримані суми з підприємницького доходу та донарахувати ПДФО (18%) і військовий збір як із цивільного доходу фізичної особи, або порушити питання про неправомірність застосування спрощеної системи оподаткування.

Валютний нагляд та банківський фінансовий моніторинг 

Відповідно до Закону України «Про валюту і валютні операції» №2473-VIII, банківський нагляд за дотриманням граничних строків розрахунків (180 календарних днів під час воєнного стану) встановлюється за експортними операціями лише тоді, коли відвантаження товару (оформлення митної декларації) передує надходженню оплати. Якщо валютна виручка надійшла авансом або товар вивезено без МД, валютний нагляд за граничними строками не відкривається. Отже, ризик нарахування валютної пені (0,3% за кожен день прострочення) у ФОП відсутній. 

Проте на перший план виходять вимоги фінансового моніторингу за Законом України №361-IX. Банк застосовує ризик-орієнтований підхід. Якщо кошти надійшли як попередня оплата, банк зарахує їх на підставі контракту чи інвойсу. Однак у разі надходження платежу з призначенням за вже відвантажений товар або під час планового аналізу ЗЕД-діяльності банк запитає документи, що підтверджують виконання угоди. Відсутність митної декларації чи міжнародних ТТН за наявності валютної виручки від нерезидента розцінюється банком як схемна або фіктивна діяльність, що створює ризик зупинення видаткових операцій, відмови у подальшому обслуговуванні (ст. 15 Закону №361-IX) та інформування Держфінмоніторингу.

Митні ризики та відповідальність ФОП

Фактичне переміщення товару через кордон фізичними особами без оформлення експорту є самостійним порушенням порядку перетину кордону. Відповідальність розподіляється так:

Адміністративна відповідальність за МКУ

Покладається безпосередньо на фізичних осіб, які переміщували товар через кордон:

• ст. 471 МКУ — порушення порядку проходження митного контролю в зонах спрощеного митного контролю («зелений коридор»);
• ст. 482 МКУ — переміщення товарів поза митним контролем (тягне за собою штраф у розмірі 100% вартості товарів з їх конфіскацією);
• ст. 483 МКУ — переміщення товарів з приховуванням від митного контролю (штраф від 50% до 100% вартості товару з конфіскацією). 

Кримінальна відповідальність (ст. 201-3 ККУ)

З липня 2024 року та у 2026 році товарна контрабанда криміналізована. Кримінальна відповідальність за незаконне переміщення товарів (поза митним контролем або з приховуванням від нього) настає, якщо вартість предмета контрабанди у 2026 році перевищує встановлені пороги:

• у значному розмірі (ч. 1 ст. 201-3 ККУ) — від 8,32 млн грн;
• у великому розмірі (ч. 2 ст. 201-3 ККУ) — від 16,64 млн грн.

Сам статус ФОП як продавця, що отримав валюту, не робить його автоматично суб'єктом митного правопорушення, вчиненого третіми особами на кордоні. Проте якщо правоохоронні органи доведуть, що ФОП виступав організатором схеми, забезпечував подрібнення комерційних партій на фізичних осіб або надавав фіктивні документи, його дії підлягають кваліфікації як співучасть у митному правопорушенні або кримінальному злочині. 

Висновки 

• Вивезення товару без оформлення митної декларації позбавляє ФОП — платника ПДВ права на нульову ставку, внаслідок чого операція підлягає оподаткуванню ПДВ за ставкою 20% як внутрішнє постачання;
• Для ФОП — платника єдиного податку отримана валюта включається до доходу за правилами ст. 292 ПКУ. Відсутність митної декларації сама по собі не позбавляє цей дохід підприємницького статусу, проте відсутність первинних документів про передачу товару покупцеві створює високий ризик невизнання господарської операції податківцями;
• Валютний нагляд за граничними строками розрахунків (180 днів) не відкривається за відсутності МД, проте операція підпадає під жорсткий банківський фінмоніторинг через неможливість документально підтвердити експорт товару;
• Безпосередню відповідальність за статтями 471, 482, 483 МКУ або ст. 201-3 ККУ несуть особи, які переміщували товар через кордон. ФОП може бути притягнутий до відповідальності лише у разі доведення його прямої участі чи організації незаконного каналу переміщення.