Яка відповідальність за подання помилкової фінзвітності?

Пункт 4 П(С)БО 6 передбачає, що виправлення помилок, допущених при складанні фінансових звітів у попередніх роках, здійснюється шляхом коригування сальдо нерозподіленого прибутку саме на початок звітного року, якщо такі помилки впливають на величину нерозподіленого прибутку (непокритого збитку).

Тобто, незалежно від того, в якому періоді протягом року виявлено помилку, запис для її виправлення здійснюється початок звітного року (01.01.2021 року). Відповідно так, при складанні фінзвітності за 2020 рік показники на початок звітного року будуть відрізнятись від показників на кінець попереднього року. Внаслідок чого є можливість відобразити у балансі, що дана операція є саме виправленням показників попереднього періоду, а не поточним оборотом. Докладно все це відображається у формі 4 фінзвітності «Звіт про власний капітал» - див. у цьому матеріалі. Ті підприємства, які подають у складі річної фінзвітності цю форму, мають змогу розшифрувати у ній виправлення помилок минулих років. А ті підприємства, які подають «малу» або «скорочену» звітність без форми 4, можуть скласти аналогічні пояснення за зразком форми 4 і надавати їх за необхідності.

При цьому, подавати бухгалтерські довідки не потрібно. Бухгалтерська довідка – це первинний документ, що засвідчує, зокрема, запис, призначений для виправлення помилки попереднього року.

Щодо невідповідності показників нерозподіленого прибутку у балансі та чистого фінрезультату у формі №2: цієї ув'язки немає у Методрекомендаціях №476. І це не випадково. По суті, ця ув'язка просто збіг показника чистого прибутку (збитку) у Звіті про фінрезультати з сумою, на яку змінився показник прибутку у балансі, якщо за звітний рік сальдо рахунку 44 змінилося лише за рахунок поточного фінрезультату, заробленого у звітному році, тобто за звітний рік на рахунку 44 було зроблено лише записи у кореспонденції з рахунком 79. У більшості підприємств цей збіг справді є, і фахівці ДПС та органів Держстату часто звертають увагу на цю порівнянність показників Балансу та Звіту про фінрезультати.

Якщо ж у звітному році  було виправлення помилок минулих років, то вищезазначені показники вже не співпадатимуть. У такому разі зміни у рядку 1420 Балансу повністю розшифровуватимуться у графі 7 Звіту про власний капітал. Але про це ми писали у статті про Звіт про власний капітал.

Однак, як зазначали податківці, платники мають право скористатися нормами пп. 46.4 ПКУ щодо подання доповнення до Декларації, яке може бути складено за довільною формою та буде використано контролюючим органом при аналізі показників такої Декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання – в даному випадку необхідно в довільній формі написати пояснення, щодо причини розбіжності показників на початок звітного року та на кінець попереднього (виправлення помилки) та причин допущення помилки.

Зауважимо, що незалежно від того, чи бажає підприємство вносити зміни і у податкову звітність (декларацію з податку на прибуток) – це все одно доведеться зробити, оскільки фінансова звітність подається як додаток ФЗ до декларації. При цьому у таблиці «Наявність додатків» платниками, які складають фінансову звітність згідно з НП(С)БО або МСФЗ проставляється позначка «+» у відповідній графі: П(С)БО або МСФЗ.

Тобто окреме подання до контролюючого органу фінзвітності без декларації з прибутку не передбачено.

Зважаючи на те, що внаслідок виправлення помилки у податковій звітності не виникає недоплати з податку на прибуток, а навпаки – переплата, то таке виправлення не призведе до штрафних наслідків.

Відповідальність може бути застосована лише до посадових осіб підприємства згідно з КУпАП. Так, ст. 164-2 КУпАП передбачено, що за ведення бухгалтерського обліку з порушенням установленого порядку або внесення неправдивих даних до фінансової звітності може бути накладено наступну відповідальність:

• штрафу від восьми до п'ятнадцяти н.м.д.г. (136 – 255 грн);
• а за ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одно з правопорушень передбачених цією статтею - від десяти до двадцяти н.м.д.г. (170 – 340 грн).

Справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням законодавства з фінансових питань (ст. 164-2 КУпАП), розглядають органи державного фінансового контролю (ст. 234-1 КУпАП). Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі. (ст. 2 Закону про основні засади діяльності органів державного фінансового контролю). Відповідно до ст. 3 цього ж закону, державний фінансовий аудит, державний фінансовий аудит є різновидом державного фінансового контролю і полягає у перевірці та аналізі органом державного фінансового контролю фактичного стану справ щодо законного та ефективного використання державних чи комунальних коштів і майна, інших активів держави, правильності ведення бухгалтерського обліку і достовірності фінансової звітності, функціонування системи внутрішнього контролю.

Отже, посадовим особам тих підприємств, які не використовують державні чи комунальні кошти і майно, інші активи держави, адмінвідповідальність за ст. 164-2 КУпАП не загрожує.