Смерть поручителя припиняє договір поруки

За загальним правилом, поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (ч. 1 ст. 553 ЦКУ).

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що й боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч. 1, 2 ст. 554 ЦКУ).

Припинення поруки пов'язане, зокрема, із закінченням строку її чинності.

За змістом ч. 4 ст.  559 ЦКУ, порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов’язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов’язання не пред’явить позову до поручителя.

Отже, вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов'язання за договором повинно бути пред'явлено в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов'язанням (зокрема, якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами). У разі пред'явлення банком вимог до поручителя більш ніж через шість місяців після настання строку для виконання відповідної частини основного зобов'язання в силу положень ч. 4 ст. 559 ЦКУ порука припиняється в частині певних щомісячних зобов`язань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку.

Строк пред'явлення кредитором вимог до поручителя про повернення боргових сум, погашення яких згідно з умовами договору визначено періодичними платежами, повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу за основним зобов`язанням.

Подібна правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі №408/8040/12-ц (провадження №14-145цс18).

Обсяг відповідальності поручителя визначається або договором, або законом. Якщо інше не встановлено у договорі (виконання не забезпечено конкретним майном поручителя), то поручитель у разі пред’явлення до нього вимоги відповідає всім своїм майном (в т.ч. грошові кошти на рахунках/ 

У разі смерті позичальника за кредитним договором за наявності спадкоємців відбувається заміна боржника в основному зобов'язанні, який несе відповідальність у межах вартості майна, одержаного у спадщину (див. висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 17 квітня 2013 року у справі №6-18цс13, висновок Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду, викладений у постанові від 11 липня 2018 року у справі №2-2519/11). 

У запитанні сказано, що поручителем планується директор юрособи. У разі, коли поручителем надає в якості поруки своє майно (іпотека), то застосовуються такі правила:

Оскільки спадкодавець є і позичальником за кредитним договором, і іпотекодавцем за договором іпотеки, після його смерті відбувається заміна позичальника за кредитним договором на спадкоємця, який прийняв у спадщину спадкове майно (у цій справі - частку у квартирі). Такий спадкоємець за визначених у законодавстві умов надалі несе відповідальність за кредитним договором у межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Порука або застава, встановлена іншою особою, припиняється після заміни боржника, якщо поручитель або заставодавець не погодився забезпечувати виконання зобов'язання новим боржником (ч. 1 ст. 523 ЦКУ). Постанова ВП ВС від 13.03.2019 р. №520/7281/15-ц (14-49цс19).

Окрім того, слід врахувати, що поручитель приймає на себе зобов’язання відповідати за виконання кредитного договору за боржника (ст. 553 – 554 ЦКУ), у т.ч. у разі смерті боржника.

Відповідно до ст. 523 ЦКУ порука, або застава, встановлена іншою особою, припиняється після заміни боржника, якщо поручитель, або заставодавець не погодився забезпечувати виконання зобов’язання новим боржником, а згідно зі ст. 607 ЦКУ зобов’язання припиняється неможливістю його виконання у зв’язку з обставиною, за яку жодна зі сторін не відповідає.

Тому, якщо у договорі поруки немає пункту про те, що в разі смерті боржника поручитель поручається за нового боржника чи спадкоємця, то договір поруки вважається припиненим.

У випадку смерті боржника за кредитним договором його права й обов'язки за цим договором переходять до спадкоємців, які зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину (ч. 1 ст. 1282 ЦКУ). 

Проте такого не визначено на випадок смерті поручителя.  У разі смерті поручителя (крім випадків майнової поруки — йдеться про заставу майна поручителя), враховуючи положення ст. 607, ч. 1 ст. 608 ЦКУ, а також сутності поруки як особистого зобов’язання відповідати за належне виконання основного зобов’язання, спадкоємці поручителя не є солідарними боржниками за кредитним договором. 

Отже, договір поруки не відноситься до типу договорів, зобов’язання за якими можуть успадковуватися. Тому, порука припиняє свою дію в момент смерті поручителя.  Натомість, інвалідність не припиняє поруки.

Загалом, інвалідність чи смерть боржника чи поручителя  - це можуть бути страхові випадки. Тому на сьогодні банки практикують страхування фінансових ризиків за кредитними договорами, проте щодо поручителя — такі ризики, на нашу думку, можуть страхуватись за окремим домовленостями між поручителем, страховою компанією та банком. Втім, такі умови не мають такої поширеної практики.