Головна Усі консультації Праця та соціальний захист Пенсії

Єдиний податок, підприємець та пенсія: які податки слід сплати?

Пенсіонер (інвалід ІІ групи) хоче відкрити підприємця ІІ групи єдиного податку для перевезення людей у морі. Працюватиме 3 місяці на рік (липень-вересень). З жовтня по червень перейде на загальну систему, адже підприємницька діяльність вплине на пенсію. Які податки слід сплати (на загальній системі доходу не буде)?

ЄСВ. Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону про ЄСВ від сплати ЄСВ звільняється фізособа-підприємець, який є платником єдиного податку, якщо він є пенсіонером за віком або інвалідом та отримує відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Тож скористатися такою пільгою щодо несплати ЄСВ може тільки фізособа-підприємець на єдиному податку. При переході на загальну систему такої пільги у підприємця-пенсіонера вже не буде. Але відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ фізособа-підприємець на загальній системі має нараховувати ЄСВ на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню ПДФО. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ, встановленої цим Законом. У такому разі сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Тож, при неотриманні доходу фізособою-підприємцем на загальній системі відсутня база для нарахування ЄСВ відповідно не має обов’язку нараховувати та сплачувати ЄСВ за період відсутності доходу.

При цьому відповідно до п. 18 Порядку №435 фізособи - підприємці, які протягом звітного року змінювали систему оподаткування, формують та подають до органів доходів і зборів один Звіт з наявним титульним аркушем, який включає дві таблиці: таблицю 1 та таблицю 2 додатка 5 до цього Порядку.

Єдиний податок. Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку другої групи є календарний рік (п. 294.1 ПКУ). При цьому такі платники єдиного податку сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця (п. 295.1 ПКУ).

Ставки єдиного податку для платників першої - другої груп встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 звітного року.

При цьому на підставі норми пп. 2 п. 293.2 ПКУ фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць для другої групи платників єдиного податку - у межах до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати. У 2016 році максимальний розмір ставки становить 243,60 грн.

Слід зазначити, що відповідно до абз. 2 п. 295.1 ПКУ у разі прийняття рішення сільською, селищною або міською радою щодо зміни раніше встановлених ставок єдиного податку, єдиний податок сплачується за новими ставками у порядку та строки, визначені пп. 12.3.4 ПКУ.

Відповідно до пп. 12.3.4 ПКУ рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Перехід на загальну систему та наслідки щодо декларування. Платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів. У разі прийняття рішення про перехід на загальну систему єдиноподатник  другої групи має подати до контролюючого органу податкову декларацію у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду (пп. 296.5.1 ПКУ).

Після переходу на загальну систему оподаткування декларацію про майновий стан та доходи вперше підприємець повинен подати після закінчення першого кварталу роботи на загальній системі оподаткування протягом 40 календарних днів, наступних за останнім днем звітного кварталу (пп. 177.5.2 ПКУ). Тобто за результатами роботи IІІ кварталу 2016 року. У такій декларації необхідно розрахувати чистий дохід за квартал. 

ПДФО. Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця (п. 177.2 ПКУ). 

Перелік витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів встановлено п. 177.4 ПКУ.

Підприємці мають сплачувати авансовими платежами, які розраховуються підприємцем самостійно за фактичними даними, вказаними в Книзі обліку доходів і витрат, кожного календарного кварталу. Такі авансові платежі сплачуються до бюджету до 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом (пп. 177.5.1 ПКУ). При цьому цією ж нормою встановлено, що авансовий платіж за IV квартал не розраховується і не сплачується.

Якщо результатом розрахунку авансового платежу за відповідний квартал є від'ємне значення, то авансовий платіж за такий період також не сплачується.

Авансових платежів при переході на загальну систему з жовтня 2016 року підприємець сплачувати не повинен, навіть при отриманні доходу, оскільки на законодавчому рівні встановлено, що за IV квартал авансові платежі не сплачуються. 

А ось остаточний розрахунок ПДФО здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року ПДФО, на підставі документального підтвердження факту його сплати.

Поряд з ПДФО за ставкою 18%, підприємці за результатами звітного податкового року самостійно розраховують військовий збір в розмірі 1,5% чистого оподатковуваного доходу.

Тож навіть при неотриманні доходу підприємець має подати річну декларацію. При цьому ДФС зазначає, що підприємець-загальносистемник в разі отримання збитку ставить в майновій декларації прочерк (Див. Підприємець-загальносистемник в разі отримання збитку ставить в майновій декларації прочерк). Також про особливості заповнення декларації підприємцем розглянуто у консультації від податківців. 

Щодо пенсій є роз’яснення ПФУ з цього приводу: У чинному законодавстві не дано визначення поняття "працююча особа". Водночас, згідно зі статтею 11 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), є застрахованими особами.

Відповідно до частини 3 статті 3 Закону України "Про зайнятість населення", зайнятість населення забезпечується шляхом встановлення відносин, що регламентуються трудовими договорами (контрактами), провадження підприємницької та інших видів діяльності, не заборонених законом.

Державна реєстрація фізичних осіб-підприємців – це засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру (стаття 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців"). Фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.

Тому, фізична особа-підприємець вважається працюючою до дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.

Також відповідно до ч. 3 ст. 42 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 1 січня 2016 року у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, обчислений відповідно до ст. 28 цього Закону (крім пенсіонерів, які працюють (провадять діяльність, пов’язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування). Перерахунок пенсії проводиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму. Пенсіонерам, які працюють (провадять діяльність, пов’язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування), після звільнення з роботи або припинення такої діяльності пенсія перераховується з урахуванням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом на дату звільнення з роботи або припинення такої діяльності.

Тож індексація пенсії буде проводитися тільки після припинення підприємницької діяльності.

Також відповідно до ст. 47 Закону № 1058 у період роботи на інших посадах/роботах пенсія (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), розмір якої перевищує 150% прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачується в розмірі 85% призначеного розміру, але не менше 150% прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Щодо перерахунку пенсії працюючому пенсіонеру, то слід зазначити, що наразі розмір пенсії залежить від тривалості страхового стажу та заробітної плати, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

У разі, якщо особа після призначення пенсії продовжує працювати, то вона  має право на перерахунок пенсії з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Якщо страховий стаж становить менше 24 місяців, перерахунок проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку).

Доступ до повного тексту матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо Ви вже зареєстровані на нашому сайті - будь ласка, авторизуйтесь.

Якщо поки що ні - зареєструйтесь прямо зараз: це просто, не вимагає Ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Що ще дає реєстрація?

Автор:
Русанова Ганна
Джерело
«Дебет-Кредит»
Рубрика:
Праця та соціальний захист / Пенсії
Теги:
Єдиний податок , Пенсія , Підприємці

Коментарі: 1

Новини по темі

Консультації по темі