Підприємство може визначати курсові різниці не тільки в межах здійснення госпоперації

Згідно з п. 8 П(С)БО 21, визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводиться на дату балансу, а також на дату здійснення господарської операції в її межах або за всією статтею (відповідно до облікової політики). Для визначення курсових різниць на дату балансу застосовується валютний курс на кінець дня дати балансу. При визначенні курсових різниць на дату здійснення господарської операції застосовується валютний курс на початок дня дати здійснення операції. Підприємство може здійснити перерахунок залишків на кінець дня за монетарними статтями в іноземній валюті, за якими протягом дня здійснювались господарські операції із застосуванням валютного курсу, встановленого на кінець цього дня. 

З 19.08.2014 р. наказ Мінфіну від 14.07.2014 р. №754 вніс зміни до деяких нормативних актів з бухобліку, зокрема щодо бухобліку валютних операцій.

Завдяки змінам до п. 8 П(С)БО 21 підприємство може визначати курсові різниці не тільки в межах здійснення госпоперації, а й за всією монетарною статтею. У цьому разі такий порядок визначення курсових різниць слід передбачити в наказі про облікову політику підприємства.

Отже, монетарні статті на дату здійснення операції перераховують за курсом НБУ на початок дня її здійснення. Але юрособи за власним бажанням можуть перераховувати залишки монетарної статті балансу на кінець дня. Тоді до таких залишків застосовують валютний курс на кінець цього дня.

Нагадуємо, що вищезазначений результат від визначення курсових різниць відображають в обох видах обліку: бухгалтерському та податковому, згідно з пп. 153.1.3 ПКУ.

Курсові різниці від перерахунку монетарних статей про фінансову діяльність відображають у складі інших доходів (витрат) відповідно на субрахунках 744 «Дохід від неопераційної курсової різниці» та 974 «Втрати від неопераційних курсових різниць».