• Посилання скопійовано

Чи можливо повернути нерезиденту позику в гривні?

ТОВ отримало позику від нерезидента у доларах. Чи можна змінити валюту позики на гривню? На яку дату буде фіксуватися курс? Як врахувати курсові різниці? Чи можна буде в подальшому знову змінити валюту, яка сума буде до повернення? Чи є якісь податкові ризики для ТОВ?

Відповідно до ст. 1046 ЦКУ та ч. 1 ст. 1049 ЦКУ за договором позики позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), зокрема у розмірі та саме у тій валюті, яка визначена договором позики (Постановою від 16.01.2019 № 373/2054/16-ц ВСУ, Рішення від 21.11.2022 № 760/18007/19 Солом'янський районний суд м. Києва).

Операції, пов’язані з наданням та отриманням резидентами позик і кредитів є валютною операцією, пов’язаною із рухом капіталу (п. 5 розд. І Положення про здійснення операцій із валютними цінностями №2).

У розрахунках між резидентами і нерезидентами за операціями, пов’язаними з рухом капіталу, використовуються як засіб платежу іноземна валюта і гривня (п. 28 розд. ІV п. 5 розд. І Положення про здійснення операцій із валютними цінностями №2).

Клієнт-резидент здійснює валютні операції з купівлі іноземної валюти та/або переказу з власних рахунків валютних цінностей (іноземної валюти/гривні за кордон/на поточний рахунок нерезидента в Україні для погашення кредиту /позики з урахуванням сплати процентів та умов договору у валюті, що відрізняється від валюти, у якій визначена сума кредиту/позики за договором, за умови:

  • документального підтвердження наявності, обсягів та строків виконання цих зобов’язань: договір, додаткові угоди, а також інші договори чи документи, які стосуються реалізації кредитного договору, уключаючи всі документи, які встановлюють/змінюють графік (строки та суми) проведення операцій з одержання/повернення кредиту (позики/поворотної фінансової допомоги) та сплати інших платежів позичальником за договором;
  • документального підтвердження виконання нерезидентом-гарантом (поручителем, заставодавцем) зобов’язань за резидента-позичальника, визначених у кредитному договорі;
  • наявності в АІС «Кредитні договори з нерезидентами» облікового запису (зі змінами у разі їх наявності), який відповідає кредитному договору (п. 75 Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті № 5).

Враховуючи зазначене вище, в загальному порядку підприємство може здійснити погашення позики в іншій валюті, зокрема в гривні, за умови узгодження такої операції з позикодавцем (укладання додаткової угоди) та обслуговуючим банком резидента, що здійснюватиме розрахунок.

Проте, на період дії воєнного стану введено обмеження та додаткові умови щодо погашення позик наданих нерезидентами, зокрема щодо строків, обсягів та відсоткової ставки. Ці обмеження діють незалежно від валюти, у якій взяли позику.

Повернення заборгованості після 20 червня 2023 року можливе за певних умов, однією з яких є така: «за кредитом/позикою, що одержується резидентом-позичальником переказ коштів з метою повернення основної суми кредиту/позики за відповідним кредитним договором/договором позики з нерезидентом здійснюється лише за рахунок власних (не куплених, не залучених у формі кредиту, позики від резидента) коштів в іноземній валюті такого позичальника» (ч. 4,5 п. 43 пп. 14 Постанови про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану №18)

Таке обмеження діє саме для транскордонних переказів. Тому якщо ТОВ планує провести оплату в гривні, то така оплата можлива лише на території України.

ТОВ розглядає можливість переведення заборгованості в гривню, а за необхідності знову в долар.

На нашу думку, таке формулювання відповідає саме погашенню позики в іншій валюті, зокрема гривні. Щоб реалізувати таку можливість ТОВ необхідно узгодити з нерезидентом курс, фіксований чи на певну дату з обов’язковим зазначенням біржи на яку потрібно орієнтуватися. Найкращим в цьому випадку є визначення в договорі сайту такої біржі.

Наприклад, ТОВ має валютну заборгованість станом на 05.06.2024 р. 100000 дол. (3922140 грн). Додатковою угодою було узгоджено повернути цю суму в гривні за курсом на дату оплати.

Курс НБУ станом на 03.06.2024 - 40,5373 грн за 1 дол. Курс на міжбанківському ринку на дату оплати – 43 грн/долар.

Оскільки така заборгованість погашатиметься коштами, вона є монетарною і на неї нараховуються курсові різниці, згідно з нормами НП(С)БО 21 – на дату балансу та на дату здійснення господарської операції.

Таким чином, курсова різниця нараховуватиметься і на дату переведення боргу, адже така дата є господарською операцією.

  • Дт 612 Кт 611 3922140 грн - переведення боргу на дату оплати;
  • Дт 612 Кт 714 131590 - нараховано курсову різницю щодо переведення боргу, курс НБУ на дату операції 40,5373 грн за 1 дол.

Але після переведення боргу заборгованість на субрахунку 611 обліковується лише в гривнях, тому що оплата буде в гривнях. Курсові різниці за цією заборгованістю не нараховуються.

Оскільки сума оплати прив’язана до офіційного курсу іноземної валюти на дату оплати, то розмір погашеної заборгованості буде більше чи менше заборгованості, яка обліковується на субрахунку 611. Різниця буде списана на субрахунок 719 чи 949: Дт 611 Кт 719 чи Дт 949 Кт 611.

Відповідно до наведеної умови Дт 949 Кт 611 246270 грн.

Звертаємо увагу, що заборгованість в гривні має еквівалент в іноземній валюті, тобто фактично має бути повернено 100000 доларів, та сума грошових коштів, що позичальник брав.

Тому якщо ТОВ вирішить повернути кошти в доларі, то це буде таж сума, зокрема 100000 дол. І курсові різниці будуть нараховуватися після визначення іншої валюти погашення.

Щодо податкових ризиків, ТОВ необхідно буде проаналізувати як вплине така операція на суму нарахованих відсотків і визначити вплив на об’єкт оподаткування податком на прибуток, у тому числі податкові різниці відповідно до п. 140.1 ПКУ за умови їх застосування. Так як дана операція буде аналізуватися на наявність ділової мети. Більш детально див. тут.

Тому якщо вплив не призведе до значного зменшення об’єкта оподаткування, то така операція не буде під прицілом податківців.

 ***

Читайте також:

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Пантюхова Анна

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Фінанси і банки/Валюта і цінні папери

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Валюта і цінні папери»

  • Чи можливо повернути нерезиденту позику в гривні?
    ТОВ отримало позику від нерезидента у доларах. Чи можна змінити валюту позики на гривню? На яку дату буде фіксуватися курс? Як врахувати курсові різниці? Чи можна буде в подальшому знову змінити валюту, яка сума буде до повернення? Чи є якісь податкові ризики для ТОВ?
    10.07.202416
  • Як рахувати валютний курс при видачі авансу на закордонне відрядження у гривнях?
    Комунальне підприємство, яке керується Інструкцією №59, відправило працівника в закордонне відрядження до Німеччини. Аванс видано в гривнях. Працівник доїхав до Польщі, а там сів на потяг до Німеччини. Під час відрядження були витрати в євро з власної гривневої картки, є виписка банку і квитанція про сплату. На яку дату розраховувати валютний курс?
    21.05.2024837
  • На яку дату починати дисконтувати довгострокову позику?
    Юрособа має заборгованість за позикою від нерезидента, строк якої закінчився 31.12.2022 р. Укладена 31.12.2022 р. додаткова угода на продовження строку на 5 років, з погашенням платежів рівними частинами та відсотків поквартально, яка зареєтрована в НБУ 25.08.2023 р. На яку дату визнавати заборгованість довгостроковою та брати ставку для дисконтування — на 01.01.2023 р. чи на 25.08.2023 р.?
    06.12.2023271
  • Переведення боргу за валютним кредитом
    Підприємство "А" за кредитним договором з банком отримало кредит в іноземній валюті. Зараз укладається тристоронній договір про переведення боргу на підприємство "Б". Чи будуть фінвитрати та курсові різниці, що виникатимуть у "В", його витратами? Чи необхідно "А" та "Б" доводити ділову мету укладення договору переведення боргу?
    28.11.2023115
  • Чи можна у 2023 році повернути невикористаний валютний грант?
    Громадська організація отримала грант в іноземній валюті. Валюта була продана в повному обсязі. До закінчення гранту договір було припинено, тому ГО необхідно повернути невикористаний залишок коштів. Чи є правові підстави для купівлі валюти та повернення коштів у валюті грантодавцю на сьогоднішній день?
    13.09.2023107