Вексельна форма розрахунків та контрольована операція

Коли можна видати вексель?

Вексель — це цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов’язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю) (ст. 14 Закону про цінні папери).

Є дві форми векселів: простий та переказний. При переказному векселі взаємодіють три особи: векселедавець (трасант) (підприємство «В»), який і виписує та підписує вексель, у якому міститься пропозиція боржнику векселедавця (трасату) (підприємство «А»), сплатити в зазначений строк позначену у векселі суму третій особі — векселедержателю (ремітенту — кредитору трасанта) (підприємство «С»).

Тож, векселедавець (трасант) для платника за векселем (трасата) виступає кредитором, а для векселедержателя — боржником.

Відповідно до ст. 4 Закону про векселі, вексель може видаватися:

• тільки у випадку, коли предметом договору є відвантаження товарів, виконання робіт чи надання послуг;
• тільки у випадку, коли товари (роботи, послуги) вже фактично поставлено, і покупцеві залишилося їх оплатити.

Тобто вексель є формою відстрочки оплати за отримані товари (роботи, послуги) і використовується у тому випадку, коли немає можливості оплатити ці товари грошима.

Таким чином, підприємство «В» може виписати перевідний вексель, якщо має заборгованість перед підприємством «С» за фактично отримані товари, послуги, роботи, втім не оплачені.

Чи є вексельні розрахунки контрольованою операцією?

Визначення господарських операцій контрольованими встановлені пп. 39.2.1 ПКУ.

Так, згідно з пп. 39.2.1.1 ПКУ контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, що здійснюються, зокрема, з пов’язаною особою – нерезидентом.

Підпунктом 39.2.1.7 ПКУ господарські операції, передбачені пп. 39.2.1.1 ПКУ визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

• річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухобліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
• обсяг таких госпоперацій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухобліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Відповідно до роз’яснень ДФС в листі від 29.06.2017 р. №904/6/99-99-15-02-02-15/ІПК визначальною умовою для визнання операцій контрольованими є вплив таких операцій на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, тобто на фінрезультат до оподаткування, тож мають бути задіяні рахунки класу 7 «Доходи» та/або 9 «Витрати».

Для векселедавця – підприємства «В» операція із видачі підприємству «С» переказного векселю, платником  за яким виступає підприємство «А», будуть такі проведення: Дт 631 Кт 621; взаємозалік заборгованостей із підприємством «С» внаслідок наданого векселя -  Дт 621 Кт 361.

Також у обліку підприємства «В» будуть такі проведення: Дт 042 - обліковано на позабалансовому субрахунку зобов’язання трасанта за векселем, а після погашення підприємством «А» заборгованості – Кт 042.

У векселедержателя – підприємства «С» мають бути такі проведення: Дт 341/1 Кт 361  - отримано переказний вексель від підприємства «В» (векселедавця); Дт 342/2 Кт 341/1 - акцептовано переказний вексель підприємством «А» (платника за векселем).

У платника за векселем – підприємства «А» будуть такі проведення: Дт 631 Кт 621 - акцептовано переказний вексель; Дт 621 Кт 31 - оплачено вексель підприємству  «С» (векселедержателю); Дт 631 Кт 31 - оплачено підприємству «В» решту заборгованості за товар, якщо така є.

Оскільки при сплаті коштів підприємству «С» підприємством «А» за векселем, виписаним підприємством «В», не відбувається жодного впливу на об’єкт оподаткування податком на прибуток, тобто немає впливу безпосередньо на фінрезультат до оподаткування, то відповідно, вважаємо, що така операція не є контрольованою.