Чи подавати пусту звітність про контрольовані іноземні компанії?

На це питання норми ПКУ не дають однозначної відповіді, тож розглянемо його з різних боків.

Чи подавати пусту звітність КІК?

Відповідно до пп. 39-2.5.2 ПКУ, контролюючі особи зобов’язані подавати звіт про контрольовані іноземні компанії до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний календарний рік засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та кваліфікованого електронного підпису.

Тобто, в цій нормі ПКУ, яка встановлює обов’язок подання звіту, не наведена можливість неподання звіту, якщо показники нульові. Навпаки, сам факт того, що особа є контролюючої, є підставою для подання звіту.

Виходячи з цього, пусту звітність КІК слід також обов’язково подавати.

Відповідальність за неподання

Така відповідальність встановлена в пп. 120.7 ПКУ.

Штраф за неподання звіту – 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року. Для 2023 року це 268 400 грн (2 684 х 100).

За несвоєчасне подання - штраф в розмірі одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожен календарний день неподання, але не більше 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року. Для 2023 року за кожен день неподання штраф 2 684 грн, але не більше 134 200 грн (2 684 х 50).

Водночас, пп. 54 підрозд. 10 розд. XX ПКУ встановлено особливості застосування положень про оподаткування прибутку КІК протягом перехідного періоду, зокрема, першим звітним (податковим) роком для Звіту є 2022 рік (якщо звітний рік не відповідає календарному року – звітний період, що розпочинається у 2022 році). Контролюючі особи мають право подати Звіт за 2022 рік до контролюючого органу одночасно з поданням річної Декларації за 2023 рік із включенням зазначеного у такому звіті скоригованого прибутку КІК, що підлягає оподаткуванню в Україні, до показників відповідних декларацій за 2023 рік. При цьому штрафні санкції та/або пеня не застосовуються.

З іншого боку, є норма пп. 39-2.4.2 ПКУ. Вона говорить: незалежно від виконання умов, передбачених пп. 39-2.4.1 ПКУ, скоригований прибуток КІК не підлягає включенню до загального оподатковуваного доходу, не є об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств контролюючої особи у разі, якщо виконується будь-яка з таких умов:

• 39-2.4.2.1. загальний сукупний дохід усіх контрольованих іноземних компаній однієї контролюючої особи із всіх джерел за даними фінансової звітності не перевищує еквівалент 2 мільйони євро на кінець звітного періоду;
• 39-2.4.2.2. контрольована іноземна компанія є публічною компанією, акції (частки) якої перебувають в обігу на визнаній фондовій біржі.

Далі, відповідно до пп. 39-2.4.3 ПКУ, у разі, якщо прибуток КІК звільняється від оподаткування відповідно до положень цього пункту, контролююча особа звільняється від обов’язку розраховувати скоригований прибуток КІК відповідно до положень пп. 39-2.3.2 ПКУ.

На нашу думку, це означає, що такий дохід не відображається в декларації контролюючої особи за 2022 рік, тобто додаток КІК до декларації про майновий стан і доходи або до декларації з податку на прибуток підприємства не подається. Нажаль, ПКУ не містить прямої норми про те, що в цьому разі звіт про КІК не подається.

Звертаємо увагу на те, що практика подання звітності про КІК та декларацій з додатком КІК ще не напрацьована, тому радимо звернутися також і до податківців за ІПК з цього питання, тому що штрафні санкції великі і ціна помилки буде великою.