• Посилання скопійовано

Кошти помилково перераховано на електронний рахунок: дії платника

Кошти помилково перераховано не на основний рахунок, а на електронний. Чи можна цю суму використати для реєстрації і оплати ПДВ? Якщо ні, то як її повернути?

За п. 200-1.4 ПКУ на електронний рахунок платника ПДВ зараховуються кошти:

- необхідні для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до п. 200-1.3;

-  в сумі, недостатній для сплати до бюджету узгоджених ПЗ з ПДВ.

Проте, кошти, як сказано у цьому пункті зараховуються з власного поточного рахунку платника.


Крім того, п. 200-1.7 ПКУ зазначає, що кошти, зараховані на електронний рахунок, є коштами, які використовуються виключно у цілях, визначених пп. 200-1.5 ПКУ. Як наслідок кошти з цього рахунку можуть бути перераховані:

- до державного бюджету або на спеціальний рахунок платника - сільськогосподарського підприємства, що обрав спеціальний режим відповідно до ст. 209 ПКУ, в сумі податкових зобов'язань з ПДВ, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду (рядок 25 декларації з ПДВ);

- на поточний рахунок платника податку за його заявою (додаток 4 до декларації з ПДВ) у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов'язань (рядок 25 декларацій 0110, 0121 - 0123, 0130).

Зазначене вище, означає, що кошти з електронного рахунка платника ПДВ перераховуються Казначейством за конкретними напрямками в автоматичному режимі на підставі даних отриманих від ДФСУ.

А поповнення електронного рахунка здійснюється на підставі даних, які надійшли до ДФСУ від Казначейства. Інша річ, що поповнення здійснюється платником ПДВ з власного поточного рахунка на електронний рахунок. Виходить, що в даному випадку Казначейством не було встановлено платника таких коштів.

Наприклад, у листі від 12.03.2015р. №5780/5/99-99-23-05-16 повідомляється, що поповнення електронного рахунка платника ПДВ за рахунок інших джерел, зокрема, з поточних рахунків інших осіб, не передбачено. А також, платник ПДВ не має права самостійно розпоряджатися коштами, які знаходяться на електронному рахунку. Не дивлячись, що у згаданому листі розглядається інше питання - арешт коштів на електронних рахунках, проте податкові органи також визнають, що на сьогодні дійсно існує правова колізія у законодавстві, яка потребує внесення відповідних змін до нормативно-правових актів.

Нажаль, практики виправлення зазначеної ситуації наразі немає. Але враховуючи норми ст. 200-1 ПКУ та Порядку №569 (затверджений Постановою КМУ від 16.10.2014 р. №569 "Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість") робимо висновок, що Казначейство подає ДФСУ в розрізі платників податку інформацію щодо сум поповнення електронних рахунків та залишків на таких рахунках.

Відповідно для вирішення такої ситуації рекомендуємо платнику ПДВ за сформованим запитом отримати у ДФСУ інформацію про стан свого електронного рахунка. Далі діяти по аналогії повернення коштів з електронного рахунка в разі помилково та/або надміру перерахованих коштів (додатково див. ЗІР підкатегорію 101.08). Якщо на дату подання декларації з ПДВ сума коштів на електронному рахунку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету, платник податку у складі декларації подає заяву (додаток 4), відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню на поточний рахунок саме платника ПДВ (не покупця, який помилково перерахував кошти на електронний рахунок), реквізити рахунку зазначаються в заяві. Відповідно до п. 21-1 Порядку №569 Казначейство на підставі реєстру отриманого від ДФСУ протягом п’яти робочих днів після закінчення граничного строку, встановленого ПКУ для самостійної сплати платником податку сум податкових зобов’язань, здійснює відповідне перерахування. 

 

 

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Олена Водоп`янова

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Чи нараховувати ПДВ на супутні послуги при міжнародних перевезеннях?
    Для виконання контракту на перевезення організація залучає послуги сторонніх організацій згідно з договором субпідряду. У міжнародному перевезенні згідно з CMR послуга оподатковується за ставкою 0% ПДВ, але до перевезення додаються супутні витрати на оформлення негабаритних дозволів та супроводу по території Польщі. Ця послуга перевиставляється клієнту. Чи оподатковується вона ПДВ, якщо вона надана субпідряднику на території Польщі та чи потрібно нарахувати 20% ПДВ при перевиставлені таких послуг?
    Сьогодні 15:228
  • ПДВ при вивезенні з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    21.11.202410
  • Як відобразити в декларації з ПДВ відмову у бюджетному відшкодуванні?
    Підприємство отримало акт позапланової документальної невиїзної перевірки, в якому відмовлено у відшкодуванні ПДВ на 170 000 грн і визначено заниження значення рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 р. на 170 000 грн. Чи має право підприємство подати УР за серпень 2024 р., в якому буде прибрано вищезазначену суму із заяви на відшкодування і включено до рядка 21? Чи можливо уникнути андміністративної відповідальності посадовим особам підприємства за ст. 163.1КУпАП (помилки в податковому обліку)?
    15.11.202427
  • Надання рекламних послуг нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, надає нерезиденту рекламні послуги, які не є об’єктом ПДВ за пп. «б» пп.186.3 ПКУ. Чи є рекламними послуги: організація онлайн-виступу представників нерезидента на конференції; медіа-підтримка — розміщення новин про співпрацю; розміщення логотипу нерезидента на рекламних носіях конференції як партнера; розміщення стаціонарного банера в зоні конференції. Чи буде онлайн-участь нерезидента електронною послугою з місцем надання — реєстрацією отримувача?
    14.11.202427
  • Формування податкового кредиту за касовим методом після спливу 365 днів
    Податковий кредит формуємо з сум ПДВ, визначених згідно з коефіцієнтом розподілу, тобто частково за касовим методом та частково за загальними правилами. У липні 2023 р. від постачальника отримані послуги, які були оплачені не в повній сумі. У декларації з ПДВ за липень 2023 року до ПК включено ПДВ за ПН за цей же період відповідно до коефіцієнту розподілу. У серпні 2024 р. оплачується заборгованість за отримані в липні 2023 р. послуги і, відповідно, в декларації за серпень 2024 р. до ПН включається пропорційна до оплати сума ПДВ ПН за липень 2023 року. Тобто включається сума ПДВ ПН, дата складання якої більше 365 днів. Чи правомірне таке формування ПК?
    14.11.2024260