Податкову накладну можна включити до податкового кредиту лише після її розблокування

Згідно з пп. 201.16.4 ПКУ та п. 19 Порядку №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких було зупинено, реєструються у день настання однієї з таких подій:

• прийняття комісією рішення про реєстрацію ПН/РК;
• набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію ПН/РК.

Отже, відобразити таку податкову накладну покупець має право у періоді її розблокування (або наступних). Відповідно до п. 1 розд. IV Порядку  №21 у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації з ПДВ, він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку. 

У графі 4 табличної частини уточнюючого розрахунку відображаються показники декларації звітного періоду, який виправляється (п. 2 розд. VІ Порядку № 21). 

У графі 5 табличної частини уточнюючого розрахунку відображаються показники з урахуванням виправлення (п. 3 розд. VІ Порядку №21). Тобто, саме у цій графі треба відобразити останню версію того, як декларація з ПДВ мала виглядати насправді, із урахуванням усіх показників, як тих, до яких вносяться зміни, так і тих, які залишаються без змін. 

Внаслідок цього, у графі 6 уточнюючого розрахунку відображається сума помилки з відповідним знаком (+/-) (п. 4 розд. VІ Порядку №21).  Сума помилки розраховується як різниця між значеннями кожного рядка граф 4 та 5. У разі, якщо значення дорівнює нулю, то відповідний рядок не заповнюється.

Детальніше про складання уточнюючої декларації з ПДВ ми писали тут>>

Сплата штрафних санкцій та пені

Відповідно до ст. 200-1.2 ПКУ розрахунки з бюджетом у системі електронного адміністрування ПДВ здійснюються з рахунків, відкритих платникам податків у системі електронного адміністрування, крім випадку, передбаченого абзацом другим п. 87.1 ПКУ.

Механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням електронних рахунків визначено Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабміну від 16.10.2014 р. №569.

Зокрема, п. 20 Порядку №569 передбачено, що у разі подання платником податку уточнюючих розрахунків до податкових декларацій з ПДВ за попередні звітні (податкові) періоди, які передбачають збільшення податкових зобов’язань з податку, що підлягають перерахуванню до бюджету, для перерахування таких зобов’язань до бюджету ДФС не пізніше наступного робочого дня подання таких уточнюючих розрахунків надсилає Державній казначейській службі реєстр платників податку, у якому зазначаються, зокрема, суми податку, що підлягають перерахуванню до бюджету.

На підставі такого реєстру Казначейство перераховує суми податку до бюджету.

При цьому, п. 25 Порядку №569 передбачено, що сплата податкових зобов’язань, визначених контролюючим органом відповідно до пп. 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 ПКУ, та сплата передбачених ПКУ штрафних санкцій і пені здійснюються платником податку з поточного рахунка до відповідного бюджету.

Отже, у разі подання уточнюючих розрахунків до податкової звітності з ПДВ, які передбачають збільшення податкових зобов’язань з податку, платники податку повинні необхідну суму, що підлягає перерахуванню до бюджету, сплатити на електронний рахунок.

При цьому, сума штрафних санкцій та пені у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ, податкові зобов’язання, визначені контролюючим органом відповідно до пп. 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 ПКУ, а також нарахована контролюючим органом штрафна санкція та пеня сплачуються до бюджету з поточного рахунка.