• Посилання скопійовано

Неплатник ПДВ не може скористатись процедурою застосування податкового компромісу

Чи має право скористатись процедурою застосування податкового компромісу особа, яка виключена з реєстру платників ПДВ, шляхом подання уточнюючого розрахунку за періоди, коли вона була зареєстрованим платником ПДВ?

Пунктом 2.1 Методичних рекомендацій щодо особливостей уточнення податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу, затверджених наказом ДФС України від 17.01.2015 № 13, (далі – Методичні рекомендації) передбачено, що податковий компроміс – це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 Кодексу.

Відповідно до п. 184.6 ст. 184 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) у разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.

Для платників ПДВ звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених ПКУ, календарний квартал (п. 202.1 ст. 202 ПКУ).

Після закінчення граничних термінів подання звітності можливості подання податкової декларації з ПДВ у суб’єкта господарювання якого виключено з реєстру платників ПДВ, у зв’язку з анулюванням реєстрації, не має.

Згідно з п. 50.1 ст. 50 ПКУ та р. IV Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 № 966, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14.10.2014 за № 1267/26044 із зімнами та доповненнями, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Враховуючи що особа, реєстрація платника ПДВ якої анулюється, зобов’язана подати податкову декларацію з ПДВ за останній звітний (податковий) період, який розпочинається з першого дня такого звітного періоду та закінчується днем анулювання реєстрації платника ПДВ, протягом 20 (40) календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду, в якому відбулося анулювання платника ПДВ, то відповідно така особа має право подати уточнюючий розрахунок у вигляді додатка до такої податкової декларації з ПДВ та виправити помилки за попередні податкові періоди (з урахуванням строків давності). При цьому, починаючи з дати анулювання реєстрації платника ПДВ уточнюючий розрахунок як окремий документ суб’єктом господарювання подаватися не може.

Таким чином, особа, яка не є платником податку на додану вартість, не має права подавати уточнюючі розрахунки за попередні звітні періоди, в тому числі у рамках податкового компромісу, оскільки подавати уточнюючі розрахунки та застосовувати податковий компроміс може лише платник податків. Особа, яка не є платником ПДВ, не може подавати податкову звітність (крім випадків подання податкової звітності за останній звітний період, в якому було анульовано реєстрацію платника ПДВ).

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Джерело: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Продали корпоративні права: що з ПДВ?
    Підприємство продало корпоративні права в іншій юрособі. Чи є ця операція об’єктом оподаткування ПДВ? Як відобразити цю операцію в декларації з ПДВ?
    16.05.20248
  • Компенсації витрат з плати за землю: що з ПДВ?
    Підприємство продало майно, яке знаходиться на частині земельної ділянки, яка перебуває у постійному користуванні. До моменту поділу цієї ділянки і передачі в оренду підприємство виставлятиме покупцеві рахунок на компенсацію витрат з плати за землю. Чи оподатковується така операція ПДВ?
    15.05.202411
  • Громадська організація отримала безкоштовний доступ до CRM-системи від нерезидента: що з ПДВ?
    Громадська організація планує укласти договір з ФОПом щодо налаштування та підтримки CRM-системи. Компанія-нерезидент (США) безкоштовно надає організації доступ до CRM-системи. Які податкові наслідки цих операцій?
    14.05.202413
  • Коли спливає строк на відображення ПК?
    Протягом березня-липня 2022 р. підприємство придбавало за готівку пальне, суми в чеках більше 240 грн, ПН не виписувалося, ПДВ зависло на субрахунку 644. Окрім того, є завислі суми ПДВ, без ПН, за період з 2019 по 2021 рр. Коли такі суми ПДВ можна списати до складу витрат (Дт 949 Кт 644)?
    13.05.202462
  • На яку дату виникає ПЗ з ПДВ при виконанні робіт?
    Підприємство уклало договір на виконання робіт з обробітку землі з 08.04.2024 по 01.12.2024 р. Роботи виконуються поетапно протягом всього договору. Але згідно з договором акт виконаних робіт на всі етапи складається один раз після виконання всіх робіт. На яку дату слід нараховувати ПЗ з ПДВ?
    13.05.2024485