• Посилання скопійовано

Податковим кодексом не встановлено формату заповнення реквізиту «Вид цивільно-правового договору»

Чи буде порушенням, коли контрагент зазначить вид цивільно-правового договору "договір про надання маркетингових послуг"? Чи буде порушенням конкретизація виду договору?

Запитання: В податкових накладних вид цивільно-правового договору є обов'язковим реквізитом і заповнюється згідно з Цивільним кодексом України. Із контрагентом підписано договір про надання маркетингових послуг. Ст. 901-907 ЦКУ передбачають Договір про надання послуг. Чи буде порушенням, коли контрагент зазначить вид цивільно-правового договору "договір про надання маркетингових послуг"? Чи буде порушенням конкретизація виду договору?

Відповідь: Дійсно, вид цивільно-правового договору – це один з обов’язкових реквізитів податкової накладної, згідно із ст. 201 ПКУ. Проте ПКУ не встановлює формату, у якому цей реквізит зазначається у податковій накладній. Вказівки щодо такого формату містяться у п. 4 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженому наказом Міндоходів України від 14.01.2014 р. №10. В ньому сказано: у графі "Вид цивільно-правового договору" податкової накладної зазначається вид цивільно-правового договору згідно з видом договірних зобов'язань, визначених Цивільним кодексом України. У „Базі знань” на сайті Міндоходів податківці наводять у якості прикладу заповнення цього реквізиту тільки короткі назви таких договірних зобов’язань: «Договір купівлі – продажу», «Договір на виконання робіт», «Договір на виконання послуг» тощо. Адже дійсно, ЦКУ не розглядає надання маркетингових послуг як окремий вид договірних відносин. Тож, в першу чергу, слід дотримуватися цих правил складання податкової накладної, про які говорять самі податківці.  

Однак, на нашу думку, зазначити у податковій накладній замість „Договір про надання послуг” „Договір про надання маркетингових послуг” не є великою помилкою і не говорить про порушення правил складання податкової накладної. Але, щоб не було суперечок із податківцями (зважаючи на роз’яснення  Міндоходів України, наведені вище), радимо вам звернутися до ДПІ за індивідуальною податковою консультацією з цього приводу, у порядку, зазначеному ст. 52 ПКУ. І не тільки для того, щоб дізнатися про думку вашої територіальної ДПІ з цього приводу, а для того, щоб уникнути відповідальності при податкових перевірках згідно із ст. 53 ПКУ. Адже за п. 53.1 ПКУ, не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому у письмовій або електронній формі, зокрема, на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація була змінена або скасована. Якщо ДПІ у консультації, наданій в електронній або письмовій формі, відповість, що такий формат наведення виду цивільно-правового договору є допустимим, то ви зможете користуватися цією консультацією. Якщо ж ДПІ підтвердить думку Міндоходів, то доведеться дотримуватися формату, який не передбачає наведення слів „маркетингові”, „бухгалтерські”, „юридичні” при зазначенні виду договору про надання послуг.  

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Автор: Бикова Ганна

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Подання нової Таблиці даних платника ПДВ на послуги
    Платник ПДВ має враховану Комісією ДПС Таблицю даних платника ПДВ на коди товарів згідно з УКТ ЗЕД. Наразі виникла необхідність додати до видів діяльності також надання послуг. Чи можна подати окрему Таблицю на послуги, і чи не скасує така нова Таблиця дію попередньої, вже врахованої Таблиці на товари?
    Сьогодні 10:0348
  • Зміна призначення передоплати від нерезидента за послуги: які наслідки з ПДВ?
    Підприємство у квітні отримало передплату від нерезидента за послуги, які не оподатковуються ПДВ. Відобразили цю суму рядку 5 декларації з ПДВ та у додатку 4 до неї за квітень. В липні надали цьому нерезиденту послуги, які оподатковуються ПДВ, зареєстрували ПН. А наприкінці липня отримали від нерезидента лист, в якому він просить частину авансу квітня зарахувати в оплату послуг, наданих в липні. Які ПДВ – наслідки такої операції?
    25.08.202517
  • Знищено товар, за яким постачальник простив борг: що з ПДВ?
    ТОВ має кредиторську заборгованість за отриманими товарами. Постачальник погодився на прощення заборгованості, але внаслідок бойових дій залишки цих товарів на складі були знищені. Чи потрібно нараховувати ПЗ з ПДВ відповідно до пп.198.5 ПКУ?
    25.08.2025152
  • Відображення зменшуючого РК в декларації з ПДВ
    Постачальник склав 30.06.2025 р. і зареєстрував в ЄРПН ПН, але виявив, що ПН помилкова. Тому анулював її, склавши РК від 31.07.2025 р. (дата реєстрації в ЄРПН - 15.08.2025 р.), з кодом причини «103». Окрім того, зареєстрував правильну ПН від 30.06.2025 р. (дата реєстрації 15.08.2025 р.). Помилкова ПН відображена в декларації за червень. Як виправити помилку?
    25.08.2025392
  • Пільга з ПДВ для БПЛА: чи діє по всьому ланцюгу постачання?
    Підприємство, що є виробником БПЛА, закуповує комплектуючі (корпуси, акумулятори, пульти тощо) у постачальника-резидента, платника ПДВ. Готові БПЛА постачаються військовій частині. Чи поширюється пільга з ПДВ, встановлена пп. 5 п. 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, на операцію з постачання комплектуючих від першого постачальника до виробника, якщо кінцевим споживачем є військова частина, і це зазначено в договорі?
    22.08.2025168