• Посилання скопійовано

Податковим кодексом не встановлено формату заповнення реквізиту «Вид цивільно-правового договору»

Чи буде порушенням, коли контрагент зазначить вид цивільно-правового договору "договір про надання маркетингових послуг"? Чи буде порушенням конкретизація виду договору?

Запитання: В податкових накладних вид цивільно-правового договору є обов'язковим реквізитом і заповнюється згідно з Цивільним кодексом України. Із контрагентом підписано договір про надання маркетингових послуг. Ст. 901-907 ЦКУ передбачають Договір про надання послуг. Чи буде порушенням, коли контрагент зазначить вид цивільно-правового договору "договір про надання маркетингових послуг"? Чи буде порушенням конкретизація виду договору?

Відповідь: Дійсно, вид цивільно-правового договору – це один з обов’язкових реквізитів податкової накладної, згідно із ст. 201 ПКУ. Проте ПКУ не встановлює формату, у якому цей реквізит зазначається у податковій накладній. Вказівки щодо такого формату містяться у п. 4 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженому наказом Міндоходів України від 14.01.2014 р. №10. В ньому сказано: у графі "Вид цивільно-правового договору" податкової накладної зазначається вид цивільно-правового договору згідно з видом договірних зобов'язань, визначених Цивільним кодексом України. У „Базі знань” на сайті Міндоходів податківці наводять у якості прикладу заповнення цього реквізиту тільки короткі назви таких договірних зобов’язань: «Договір купівлі – продажу», «Договір на виконання робіт», «Договір на виконання послуг» тощо. Адже дійсно, ЦКУ не розглядає надання маркетингових послуг як окремий вид договірних відносин. Тож, в першу чергу, слід дотримуватися цих правил складання податкової накладної, про які говорять самі податківці.  

Однак, на нашу думку, зазначити у податковій накладній замість „Договір про надання послуг” „Договір про надання маркетингових послуг” не є великою помилкою і не говорить про порушення правил складання податкової накладної. Але, щоб не було суперечок із податківцями (зважаючи на роз’яснення  Міндоходів України, наведені вище), радимо вам звернутися до ДПІ за індивідуальною податковою консультацією з цього приводу, у порядку, зазначеному ст. 52 ПКУ. І не тільки для того, щоб дізнатися про думку вашої територіальної ДПІ з цього приводу, а для того, щоб уникнути відповідальності при податкових перевірках згідно із ст. 53 ПКУ. Адже за п. 53.1 ПКУ, не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому у письмовій або електронній формі, зокрема, на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація була змінена або скасована. Якщо ДПІ у консультації, наданій в електронній або письмовій формі, відповість, що такий формат наведення виду цивільно-правового договору є допустимим, то ви зможете користуватися цією консультацією. Якщо ж ДПІ підтвердить думку Міндоходів, то доведеться дотримуватися формату, який не передбачає наведення слів „маркетингові”, „бухгалтерські”, „юридичні” при зазначенні виду договору про надання послуг.  

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Автор: Бикова Ганна

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Складання податкової накладної не за першою подією
    У підприємства відсутня можливість скласти податкову накладну за першою подією – заблоковано ключі директора (єдиний співробітник), який працював на дату складання податкової накладної. Які податкові ризики виникають? Як виправити ситуацію?
    Сьогодні 08:1244
  • ПДВ при реєстрації посеред місяця: як складати акти за охоронні послуги?
    ТОВ надає охоронні послуги. Через законодавчі зміни воно перейшло на загальну систему, а 14 січня 2026 року його зареєстрували платниками ПДВ. ТОВ з клієнтами за післяплатою, акти виконаних робіт завжди закриває останнім днем місяця. Як ТОВ повинно було правильно нарахувати ПДВ за січень? Чи має воно право розділити вартість послуг у пропорції: до 14 січня (без ПДВ) та після цієї дати (з ПДВ), чи податком обкладатиметься вся сума за актом від 31 січня?
    03.04.202625
  • Таблиця даних платника ПДВ: як подати, щоб уникнути блокування ПН? (аудіоверсія)
    Підприємство регулярно стикається з ризиком блокування ПН. Чули, що для превентивного вирішення цієї проблеми потрібно подавати Таблицю даних платника ПДВ. Як правильно її заповнити та подати до органу ДПС, щоб її гарантовано врахували? Яку інформацію обов'язково треба додати до цієї Таблиці і чи існують механізми її автоматичного прийняття системою?
    03.04.2026114
  • Гарантійна заміна товару в межах МТД: чи зберігається пільга з ПДВ?
    Підприємство в межах проєкту міжнародної технічної допомоги (МТД) імпортувало товар без ПДВ та передало його Виконавцю також без ПДВ. У зв’язку з гарантійним випадком виникла необхідність заміни товару. Чи може така заміна (імпорт і подальша передача) також здійснюватися без ПДВ?
    02.04.202630
  • Розблокування податкової накладної у 2026 році: строки, пояснення та пакет документів (аудіоверсія)
    Підприємству заблокували податкову накладну. Ми перевірили квитанцію: компанія не має статусу ризикової, а причина зупинення не стосується Таблиці даних. Відповідно, нам необхідно готувати стандартний пакет документів для розблокування. У які строки ми маємо це зробити, як грамотно скласти письмове пояснення для податкової та на що звернути особливу увагу, щоб мінімізувати ризик остаточної відмови у реєстрації?
    02.04.2026764