• Посилання скопійовано

Продаж БПЛА: що з ПДВ?

Підприємство виготовляє і продає дрони іншим суб’єктам господарювання. Складові запчастини придбаваються у вітчизняних постачальників. Як скористатися пільгою щодо звільнення від оподаткування ПДВ за пп. 5 п. 32 підр. 2 розд. ХХ ПКУ?

Що сказано в пільговій нормі ПКУ?

Відповідно до пп. 5 пп. 32 підр. 2 розд. ХХ ПКУ тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України товарів, кінцевим отримувачем яких відповідно до сертифіката кінцевого споживача або згідно з умовами договору визначено правоохоронні органи, Міністерство оборони України, Збройні Сили України та інші військові формування, добровольчі формування територіальних громад, утворені відповідно до законів України, інші суб’єкти, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону та/або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації проти України, підприємства, які є виконавцями (співвиконавцями) державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель.

Далі в цьому пункті наведено перелік пільгованих товарів, серед яких названо і безпілотні літальні апарати без озброєння та їх частини, що класифікуються у товарних позиціях 8806, 8807 згідно з УКТ ЗЕД.

В останньому абзаці цього пункту зазначено, що у разі здійснення операцій, звільнених від оподаткування ПДВ відповідно до підпунктів 4 і 5 цього пункту (в частині постачання товарів за державними контрактами (договорами) з оборонних закупівель), положення пп. 198.5 та ст. 199 ПКУ не застосовуються щодо таких операцій.

Тобто, щоб скористатися пільгою при постачанні дронів, мають виконуватися такі умови:

1.    імпорт чи постачання на митній території України має відбуватися в період воєнного стану;

2.    кінцевим отримувачем товару мають бути правоохоронні органи, Міноборони, ЗСУ, військові формування тощо;

3.    наведений вище кінцевий споживач має визначатися відповідно до сертифіката кінцевого споживача або згідно з умовами договору;

4.    дрони (безпілотні літальні апарати без озброєння) та їх частини мають класифікуватися у товарних позиціях 8806, 8807 згідно з УКТ ЗЕД.

Поряд з цим якщо постачання здійснюється за державними контрактами з оборонних закупівель, компенсуючі ПЗ з ПДВ за пп. 198.5 і ст. 199 ПКУ не нараховуються.

До першої і останньої умов питань немає.

 

А як визначити кінцевого споживача згідно з сертифікатом чи умовами договору?

Визначення кінцевого споживача за сертифікатом

Дивимося норми Положення № 920.

Відповідно до п. 15 Положення №920 сертифікат кінцевого споживача - це документ, яким кінцевий споживач вказує на місце встановлення (використання) і ціль кінцевого використання товару та гарантує, що цей товар не буде використаний в інших цілях, ніж зазначені в сертифікаті, не буде переданий іншому суб'єкту підприємницької діяльності на території України або реекспортований без дозволу Держекспортконтролю, а також бере на себе інші гарантії щодо імпортованого в Україну товару у разі, коли це передбачено умовами зовнішньоекономічного договору (контракту) згідно з вимогами держав - експортерів товарів.

Форма сертифікату наведена в додатку 3 до Положення №920.

Оформлення сертифіката кінцевого споживача здійснюється кінцевим споживачем. Сертифікат кінцевого споживача скріплюється підписом керівника відповідного підприємства, організації або уповноваженою на те особою.

Відповідно до пп. 16 Положення №920 сертифікат кінцевого споживача оформляється у трьох примірниках. Перший і другий примірники направляються кінцевим споживачем імпортеру товару, який передає перший примірник іноземному експортеру, а другий примірник - Держекспортконтролю разом із заявою на видачу імпортного сертифіката або іншого документа. Третій примірник залишається у кінцевого споживача товарів.

Таким чином, визначення кінцевого споживача за сертифікатом здійснюється під час імпорту БПЛА. Якщо такий сертифікат надано митним органам, то така операція звільняється від сплати імпортного ПДВ.

Але оскільки в даній ситуації мова йде про українського виробника дронів, то кінцевий споживач за сертифікатом не встановлюється. Тож дивимося далі.

 

Визначення кінцевого споживача за умовами договору

Нормативними документами не визначено процедури виконання цієї норми пп. 5 п.32 підр. 2 розд. ХХ ПКУ.

Але є консультації податкової служби з цього питання.

Наприклад, в ІПК ДПСУ від 12.03.2024 р. № 1270/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК читаємо:

«Якщо між продавцем та покупцем – посередником (не зазначеним в підпункті 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ) в умовах договору зафіксовано зобов’язання покупця – посередника (контрагента) про подальшу передачу товарів, що класифікуються за групами, товарними позиціями та підкатегоріями УКТ ЗЕД, перерахованими у підпункті 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, зокрема, БПЛА конкретним отримувачам, наведеним в підпункті 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, то до операцій з постачання товарів за такими договорами застосовується режим звільнення від оподаткування податком на додану вартість».

Тобто, податкова служба надала прямолінійну консультацію. У пільговій нормі написано, що має бути відповідна умова в договорі, то ДПСУ так і написала, що має бути така норма.

Причому податкова служба написала про конкретних отримувачів. На наш погляд, мається на увазі конкретна військова організація – назва, код. Тобто, має бути в принципі так само, як і визначення кінцевого отримувача за сертифікатом. В сертифікаті зазначається конкретна військова організація, яка буде отримувати дрони, а не просто «військові формування».

Причому в пільговій нормі не вказано про те, що постачальник має контролювати дотримання такої норми покупцем дронів. Для того, щоб скористатися пільгою, повторимося, досить всього лише мати відповідну умову в договорі.

На наш погляд, формулювання договору може бути, приміром, таким:

«Покупець за цим договором зобов’язується передати отримані БПЛА військовій частині ЗСУ [ такій-то]. Тобто, кінцевим отримувачем цих БПЛА буде зазначена військова частина. На цій підставі постачання БПЛА за цим договором звільняється від оподаткування ПДВ за пп. 5 п. 32 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України».

Але тут може бути й інше розуміння цієї норми, що пільга діє в разі зазначення тільки виду кінцевого отримувача, приміром, просто «військові формування ЗСУ», без зазначення конкретної військової частини отримувача.

Для уникнення непорозумінь з податковими органами з цього питання може бути доречним отримати індивідуальну податкову консультацію.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Олександр Золотухін

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Спілка споживчих товариств отримує від них грошові кошти: чи повинна вона реєструватись платником ПДВ?
    Спілка, яка є добровільним об'єднанням споживчих товариств, відповідно до свого статуту отримує від споживчих товариств внутрішньогосподарські відрахування. Чи є вони об'єктом оподаткування ПДВ? Чи повинна спілка реєструватися платником ПДВ при досягненні суми таких відрахувань в 1 млн грн?
    29.04.20241
  • Купуємо програмне забезпечення у нерезидента: що з ПДВ?
    Підприємство займається продажем програмного забезпечення Google (наприклад, річний програмний пакет Google Cloud G Suite Business for Work). Програмне забезпечення купується виключно у нерезидента та використовується для продажу українським покупцям та іноземним покупцям. Чи є об’єктом оподаткування ПДВ дана операція?
    29.04.202416
  • Відшкодування комунальних послуг орендарем: що з ПДВ?
    ТОВ-орендодавець, платник ПДВ, виставляє орендарю окремий рахунок на відшкодування комунальних послуг (за воду та електроенергію). Надавач комунальних послуг ОСББ, неплатник ПДВ. Як визначити базу оподаткування ПДВ даної операції?
    22.04.20241 513
  • Повернення предмета лізингу: бухоблік та ПДВ
    Приватним нотаріусом було проведено вилучення та повернення від лізингоодержувача на користь лізингодавця товар – об'єкт фінлізингу. Лізингодавець зареєстрував податкові зобов'язання на лізингоодержувача в повному обсязі. Лізингоодержувач не складав акт на повернення товару. Які дії та проведення будуть у лізингоодержувача та лізингодавця?
    18.04.202429
  • ПН на реекспорт продукції, виготовленої з давальницької сировини
    Підприємство в митному режимі переробки ввозить на митну територію сировину нерезидента, переробляє і вивозить продукцію переробки в митному режимі реекспорту. Чи потрібно на операцію реекспорту складати податкову накладну?
    18.04.202431