Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Так, подати такий уточнюючий розрахунок можна. Розгляньмо, чому.
Право проведення, зокрема, камеральних перевірок органам ДПСУ надане пунктом 75.1 ПКУ. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу лише на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків (пп. 75.1.1 ПКУ). Таку перевірку проводять посадові особи контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.
Водночас згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкові (п. 76.1 ПКУ). Згідно з п. 86.2 ПКУ, за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписують посадові особи контролюючого органу, які проводили перевірку. Після реєстрації у цьому контролюючому органі акт вручається або надсилається для підписання платнику податків протягом 3-х робочих днів у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ. Тобто такий акт має бути надісланий за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручений платнику податків чи його законному або уповноваженому представникові.
Водночас обов'язок виправлення помилок (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ), самостійно виявлених платником податку у поданій у минулих податкових періодах податковій декларації, встановлено п. 50.1 ПКУ. Ця норма зобов'язує платника податку надіслати до органу ДПС уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою уточнюючого розрахунку, чинного на час подання, або виправити помилку шляхом відображення уточнюючих показників у складі поточної декларації за будь-який наступний податковий період. Пунктом 50.2 ПКУ також визначено, що платник податків під час проведення документальних планових та позапланових виїзних перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом. Камеральна перевірка є окремим самостійним видом перевірок і не належить ні до планових, ні до позапланових.
Таким чином, навіть вже отримавши акт камеральної перевірки певної податкової декларації, платник податків, який виявить у ній нові помилки, не зазначені в акті, зобов'язаний подати, зокрема, уточнюючий розрахунок до такої декларації. Оскільки в акті зазначено, що податковий кредит з ПДВ у декларації було сформовано від невизначеного контрагента, то, з погляду автора, платник ПДВ має право подати уточнюючий розрахунок до такої декларації, в якому у складі податкового кредиту навести постачальника з правильним IПН. Оскільки в декларації як такій IПН контрагентів не зазначається, то, радше за все, помилки платник ПДВ припустився під час заповнення додатка 5 до декларації. Отже, для виправлення помилки він повинен подати уточнюючий розрахунок за формою, встановленою наказом Мінфіну України від 25.11.2011 р. №1492. Оскільки знятий за актом перевірки податковий кредит з ПДВ в уточнюючому розрахунку не наводиться, то єдиною зміною, яку платник податку може внести до такої декларації, буде додання до певного рядка розділу II «Податковий кредит» суми, зазначеної у податковій накладній від постачальника, правильний IПН якого платник ПДВ не навів у декларації. При цьому у графі 4 слід повторити показники декларації, в якій знайдено помилку, а у графі 5 — правильні показники декларації (при цьому значення графи 5 буде дорівнювати графі 4). Різницю у показниках граф 4 та 5 буде відображено у графі 6 (за такою помилкою у графі 6 буде прочерк). Незаповнені рядки заповнюються при цьому прокресленнями. До такого уточнюючого розрахунку слід подати також уточнюючі форми додатків до декларації, до показників яких внаслідок виправлення помилки було внесено зміни (а також виправити цю помилку в реєстрі податкових накладних, якщо неправильний IПН було зазначено і там). Так, у розділі II «Податковий кредит» уточнюючої форми додатка 5 до декларації слід зазначити правильні показники за таким постачальником (зокрема, правильний IПН).
При цьому у додатку 5 розділу II зазначити:
1) неправильний IПН (колонка 2), період складання ПН (колонка 3), у колонках 4 та 5 — суми зі знаком «-»;
2) у наступному рядку правильний IПН (колонка 2), дату складання ПН, та у колонках 4, 5 — суми зі знаком «+». У підсумку буде 0.
До уточнюючого розрахунку та декларації з ПДВ додати пояснення у довільній формі та зазначити у ній, що ця помилка не призвела до заниження чи завищення ПК. Додати копію податкової накладної.
Скласти перелік доданих до пояснення документів.
Річ у тім, що результати камеральної перевірки є підставою для надсилання запиту (пп. 78.1.4 ПКУ). I подання документів може автоматично призвести до позапланової невиїзної або виїзної перевірки. А якщо подати уточнюючий розрахунок з поясненнями та документами, то це позбавить податковий орган необхідності надсилати такий запит (наразі такі дії платника податків виглядають як так звані превентивні заходи щодо позапланової перевірки).
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.
Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.
Зареєструватись