• Посилання скопійовано

Як повернути зайво сплачений ПДВ після анулювання реєстрації платника?

Анулювали реєстрацію платника ПДВ. Є переплата з ПДВ в ІКП та є кошти та на рахунку в СЕА ПДВ. Який алгоритм повернення цих коштів? Чи обов’язково подавати додаток 4 до останньої декларації з ПДВ, щоб повернути ці кошти?

Відповідно до пп. 200-1.8 ПКУ після анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на його рахунку у СЕА ПДВ перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається. Перерахування коштів до бюджету здійснюється на підставі реєстру, який ДПС надсилає Казначейству і в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника і сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру Казначейство перераховує суми податку до бюджету.

З огляду на це, краще було б заздалегідь потурбуватися про те, щоб на рахунку в СЕА ПДВ не було зайвих коштів у сумі, що перевищує суму податкових зобов’язань платника ПДВ, яку він має сплатити за даними останньої декларації.

Відповідно до  пп. 200-1.6 ПКУ, якщо на дату подання декларації з ПДВ (в тому числі останньої декларації) сума коштів на рахунку платника в СЕА ПДВ перевищує суму ПДВ, що підлягає перерахуванню до бюджету (рядок 18 декларації з ПДВ), платник ПДВ  має право подати у складі такої декларації заяву за формою додатка 4 до декларації. Відповідно до цього додатку такі кошти перераховуються на поточний рахунок платника ПДВ, реквізити якого платник зазначає у додатку 4 до декларації, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з ПДВ та суму узгоджених податкових зобов’язань з ПДВ.

Якщо додаток 4 не подавали, то надміру сплачені грошові зобов'язання також можуть бути повернуті платнику ПДВ відповідно до ст. 43 ПКУ, за його заявою, яку він складає у довільній формі. Подання заяви є обов'язковою умовою для повернення сум грошового зобов'язання (пп. 43.3 ПКУ).

Напрями повернення коштів, що зайво сплачені в рахунок погашення зобов’язань з ПДВ, визначені пп. 43.4-1 ПКУ, їх всього два:

  • виключно на рахунок платника ПДВ  в СЕА ПДВ;
  • у разі відсутності рахунку в СЕА ПДВ (зокрема, коли він вже закритий після анулювання реєстрації) на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ чи на момент фактичного повернення коштів – шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку.

З цього випливає, що в даному випадку повернути зайво сплачені суми ПДВ можна буде тільки на поточний рахунок платника у банку. Перенаправлення цих сум в рахунок погашення зобов’язань з інших податків нормами ПКУ не передбачено.

Згідно з пп. 43.2 ПКУ, якщо платник податків має податковий борг, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на його поточний рахунок в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, здійснюється лише після повного погашення такого податкового боргу.

Про це ж пишуть і податківці тут.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Єгорова Юлія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Участь у дослідно-конструкторських роботах: умови звільнення від оподаткування ПДВ
    Державний науково-дослідний інститут замовив у підприємства розробку та виготовлення картонних ємностей в межах дослідно-конструкторської роботи. Оплата проводиться за рахунок бюджетних коштів з відповідного рахунку. Чи є ця операція звільненою від оподаткування ПДВ?
    09.05.20247
  • Обладнання передано на гарантійний ремонт нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ в рамках гарантійного ремонту передало обладнання постачальнику-нерезиденту для проведення діагностики. В результаті було переналаштовано програмне забезпечення. Вивезення товару було в митному режимі переробки за межами митної території (код 61), а ввезення – в режимі імпорту. Чи потрібно сплачувати мито та складати ПН при вивезенні та імпорті за ставкою 0%?
    08.05.202413
  • Аванс повернено після сплину 1095 днів: як відкоригувати ПК?
    ТОВ - замовник робіт оплатило аванс за роботи виконавцю. Виконавець склав та зареєстрував ПН від 6 березня 2017 р. З моменту складання ПН минуло 1095 днів. Виконавець повертає кошти у квітні 2024 р. Підприємство планує скласти бухгалтерську довідку та на основі неї скласти РК. Виконавець наполягає, що ТОВ має скласти і зареєструвати ПН на нього. Як скласти РК на цю госпоперацію?
    08.05.202430
  • Спілка споживчих товариств отримує від них грошові кошти: чи повинна вона реєструватись платником ПДВ?
    Спілка, яка є добровільним об'єднанням споживчих товариств, відповідно до свого статуту отримує від споживчих товариств внутрішньогосподарські відрахування. Чи є вони об'єктом оподаткування ПДВ? Чи повинна спілка реєструватися платником ПДВ при досягненні суми таких відрахувань в 1 млн грн?
    29.04.20245
  • Купуємо програмне забезпечення у нерезидента: що з ПДВ?
    Підприємство займається продажем програмного забезпечення Google (наприклад, річний програмний пакет Google Cloud G Suite Business for Work). Програмне забезпечення купується виключно у нерезидента та використовується для продажу українським покупцям та іноземним покупцям. Чи є об’єктом оподаткування ПДВ дана операція?
    29.04.202441