• Посилання скопійовано

Коригування ПЗ з ПДВ при уступці права вимоги

Підприємство отримало передоплату від одного контрагента, склало ПН, але останній уступив право вимоги іншому котрагенту. Як коригувати ПЗ з ПДВ?

Повне запитання:

Підприємство 1 має договори на постачання обладнання з підприємством 2 на суму з ПДВ 720 000 грн і 3 на суму з ПДВ 600 000 грн.

Отримано передоплату від підприємства 2 на суму 120 000 грн і підприємства 3 на суму 600 000 грн.

На дату отримання передоплати складені ПН і зареєстровані в ЄРПН.

Потім підприємство 3 уступило підприємству 2 право вимоги боргу від підприємства 1 на суму 600 000 грн.

Далі підприємство 1 і 2 уклали угоду про зарахування боргу 600 000 грн в рахунок оплати договору на постачання обладнання.

Таким чином, підприємство 1 має повну суму оплати за договором з підприємством 2 на постачання обладнання.

Як коригувати ПЗ з ПДВ?

 

Відповідь

На жаль, особливості коригування ПДВ в розглядуваній ситуації прямо нормами ПКУ не врегульовані.

Наприклад, в ІПК ДПСУ від 25.01.2022 р. № 139/ІПК/99-00-21-03-02-06, ІПК ДФСУ від 12.03.2018 р. № 957/6/99-99-15-03-02-15/ІПК зазначається, що у разі уступки права вимоги у постачальника платника ПДВ відсутні підстави коригувати ПЗ з ПДВ на отриману передоплату.

Підстава для такого висновку – норми п. 192.1 ПКУ, де зазначено про необхідність коригування в разі будь-якої зміни компенсації вартості товарів/послуг, включаючи перегляд цін, повернення товарів/послуг, повернення попередньої оплати.

Разом з тим ані в цих, ані в інших ІПК не зазначено, чи нараховувати ПЗ з ПДВ в разі наступного постачання новому кредитору (в розглядуваній ситуації – підприємству 2) товарів/послуг.

Якщо підприємство 1 постачатиме підприємству 2 обладнання, і на зазначену операцію ПН буде складена тільки на часткову суму постачання – на 120 000 грн попередньої оплати, очевидно, що при фактичному постачанні обладнання потрібно буде скласти ще одну ПН – на 600 000 грн, тобто, на неоплачену суму.

Звісно, що подібні податкові наслідки нелогічні, та й просто абсурдні.

Причому, на наш погляд, наведені вище ІПК помилкові, адже вони й призводять до подібних абсурдних податкових висновків.

На наш погляд, в розглядуваній ситуації потрібно коригувати таким чином.

Складання документа про уступку права вимоги свідчить про те, що операції постачання підприємством 1 підприємству 3 не відбулося і більше не відбудеться.

В п. 192.1 ПКУ сказано про необхідність коригування в разі будь-якої зміни компенсації вартості товарів/послуг.

«Будь-яка» - тобто, будь-яка. Оскільки операції постачання вже не буде, то це і є однією з можливих змін компенсації вартості товарів/послуг. Власне, і самих товарів/послуг постачатися не буде.

Тому в загальному порядку на дату складання документа про уступку права вимоги підприємство 1 має скласти РК з кодом причини 103 (повернення товару або авансових платежів) на зменшення ПЗ з ПДВ. Реєструє цей РК підприємство 3.

Поряд з цим підприємство 3 уступає право вимоги підприємству 2.

За рахунок цього права на суму 600 000 грн підприємство 2 по суті оплачує підприємству 1 вартість придбання обладнання.

Як зазначено в запитанні, підприємство 1 і 2 укладають угоду про зарахування боргу 600 000 грн в рахунок оплати договору на постачання обладнання.

Фактично отримана підприємством 1 від підприємства 3 передоплата стає такою, що отримана від підприємства 2. Отримана на момент укладання угоди про зарахування боргу.

Тому на цю дату підприємство 1 має виписати на підприємство 2 ПН, як в разі отримання передоплати, на суму 600 000 грн ПН виписується в загальному порядку, реєструється в ЄРПН.

Надалі обладнання постачається підприємством 1 підприємству 2. Це друга податкова подія. Тому на цю подію ПН вже не складаються.

Але знову повторимося, що подібний логічний, справедливий порядок коригування в ПКУ не прописаний. А тому податкова може мати іншу думку щодо коригування.

Фактично це класична ситуація, яка є неврегульованою в ПКУ. Тому для уникнення непорозумінь з податковою може бути доречним отримати індивідуальну податкову консультацію.

 ***

Читайте також:

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Олександр Золотухін

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Побутова техніка на підприємстві: що з ПДВ?
    ТОВ-платник податку на прибуток та ПДВ взяло в оренду у фізособи офісне та складське приміщення (в т ч. кухню). ТОВ придбало побутову техніку та меблі для кухні, зокрема, витяжку, пральну машину, сушарку, холодильник, газову поверхню, шафу електричну) та в офіс кондиціонер. Чи необхідно нараховувати ПЗ з ПДВ при придбанні побутової техніки?
    17.05.202427
  • Продали корпоративні права: що з ПДВ?
    Підприємство продало корпоративні права в іншій юрособі. Чи є ця операція об’єктом оподаткування ПДВ? Як відобразити цю операцію в декларації з ПДВ?
    16.05.202423
  • Компенсації витрат з плати за землю: що з ПДВ?
    Підприємство продало майно, яке знаходиться на частині земельної ділянки, яка перебуває у постійному користуванні. До моменту поділу цієї ділянки і передачі в оренду підприємство виставлятиме покупцеві рахунок на компенсацію витрат з плати за землю. Чи оподатковується така операція ПДВ?
    15.05.202412
  • Громадська організація отримала безкоштовний доступ до CRM-системи від нерезидента: що з ПДВ?
    Громадська організація планує укласти договір з ФОПом щодо налаштування та підтримки CRM-системи. Компанія-нерезидент (США) безкоштовно надає організації доступ до CRM-системи. Які податкові наслідки цих операцій?
    14.05.202414
  • Коли спливає строк на відображення ПК?
    Протягом березня-липня 2022 р. підприємство придбавало за готівку пальне, суми в чеках більше 240 грн, ПН не виписувалося, ПДВ зависло на субрахунку 644. Окрім того, є завислі суми ПДВ, без ПН, за період з 2019 по 2021 рр. Коли такі суми ПДВ можна списати до складу витрат (Дт 949 Кт 644)?
    13.05.202468