• Посилання скопійовано

Договір ЦПХ: зазначення виплати винагороди за послуги в годинах

Чи варто в договорах про надання послуг з фізособами-підприємцями та з особами за ЦПД прописувати виплату винагороди за надання послуг в годинах, чи все ж таки потрібно вказувати назву послуги, вартість послуги та загальну вартість послуги? В чому ризики для підприємства?

Ситуація:

Благодійна організація отримує фінасування коштами різних благодійних фондів та організацій. Вона проводить згідно затверджених кошторисів оплату винагород за надання послуг ФОПами та фізособами за ЦПД. Фахівці деяких організацій, які надають фінансування, вимагають проводити оплату та оформлювати акти наданих послуг з ФОПами або з особами за договорами ЦПХ в годинах, щоб мати інформацію по кількості часу зайнятості таких надавачів послуг. Але ж  нарахування винагороди за послуги в годинах за угодами ЦПХ та ФОП являється однією з ознак трудових відносин. Як бути?

 

Відповідь:

Насамперед зазначимо, що відмінність надання послуг за договорами ЦПХ з ФОПами за звичайними фізоосбами, поляє лише в оподаткуванні, а зміст договору ЦПХ є однаковим.

У ст. 626 ЦКУ визначено загальне поняття цивільно-правового договору. Відповідно, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків. Виконавець робіт, на відміну від найманого працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку. Відповідно наказ про прийом на роботу не видається.

Сторони цивільно-правової угоди укладають договір в письмовій формі згідно з вимогами ст. 208 ЦКУ. Такі угоди застосовуються для виконання конкретної роботи, що спрямована на одержання результатів праці, і в разі досягнення зазначеної мети вважаються виконаними і дія їх припиняється.

Відповідно до ст. 901 ЦКУ, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. 

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦКУ). Строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін (ч. 1 ст. 905 ЦКУ).

Отже, основною ознакою, що відрізняє договір ЦПХ від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності не регулюється і залишається за його межами, метою договору є отримання певного результату.

Особа, яка працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик. Тобто, така особа самостійно організовує свою роботу, визначає час початку і закінчення щоденної роботи, розподіляє час роботи і її тривалість на свій розсуд.

Договір ЦПХ припиняється у зв’язку з наданням обумовленої при його укладенні послуги, про що складається акт наданих послуг, який підписується обома сторонами та виплачується за отримані/надані послуги винагорода.

Тільки працівник за трудовим договором зобов'язаний дотримуватись режиму робочого часу, починати роботу у встановлений власником час і закінчувати роботу не раніше часу, зазначеного в правилах внутрішнього трудового розпорядку. За цивільно-правовими договорами встановлюється тільки кінцевий термін виконання послуги.

Отже, встановлення в актах наданих послуг з ФОПами або з особами за договорами ЦПХ оплати винагороди за певні години є ознаками трудового договору, оскільки, з вищезазначеного робимо висновок, що за договором ЦПХ оплачуються не відпрацьовані особою години, а результат роботи. 

Винятком може бути укладання договорів ЦПХ з особами, чиї послуги зазвичай передбачають погодинну оплату: аудитори, адвокати, інші консультанти. В такому разі в договорі ЦПХ  зазначається вартість однієї години послуги, а в акті наданих послуг зазначається загальна вартість наданих послуг, розрахована шляхом множення кількості відпрацьованих годин на вартість однієї години часу. Але й в цьому випадку конкретний час надання послуги не регламентується договором, тобто виконавець обирає цей час виключно на власний розсуд. Тож, якщо, в даній ситуації, благодійна організація не отримує таких послуг від зазначених осіб, зазначення в акті та договорі ЦПХ кількості часу зайнятості надавачів послуг є прихованими трудовими відносинами.

Ризики для благодійної організації такі:

  • фінансовий штраф на організацію, згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 265 КЗпП, у розмірі 10 МЗП, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення – за допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору;
  • адміністративний штраф на посадових осіб організації на підставі ст. 41 КпАП у розмірі від 500 до 1 000 НМДГ (від 8 500 до 17 000 грн) за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Олександр Золотухін

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/Інші податки

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Інші податки»

  • ТОВ перестане відповідати вимогам Дія. Сіті: що з оподаткуванням в такому випадку?
    ТОВ є резидентом Дія. Сіті, платником податку на особливих умовах. Очікується, що в липні – вересні 2024 року ТОВ не відповідатиме вимогам Дія. Сіті по середньообліковій кількості працівників та по розміру середньої місячної винагороди працівників та гіг-спеціалістів. Але критерій ч. 4 ст. 5 Закону №1667 за 2024 рік дотримується. Коли ТОВ має перейти на загальну систему оподаткування?
    16.05.202414
  • Оподаткування процентів з позики, отриманої від нерезидента
    Підприємство – резидент України отримало процентну позику від нерезидента – пов’язаної особи (засновника, Кіпр). Чи потрібно платити податок на доходи нерезидента при виплаті процентів? Чи потрібно подавати звіт про контрольовані операції? Чи виникатиме податкова різниця?
    15.05.202420
  • Фізособа - нерезидент продає квартиру: які податкові наслідки?
    Громадянин Данії має у власності квартиру в Україні, планує продати її юрособі – резиденту України. За останні три роки не було жодних операцій з нерухомістю. Фізособа має РНОКПП та відкритий поточний рахунок в Україні. Як оподатковується така операція?
    15.05.202419
  • КІК надає послуги резидентам України: нюанси оподаткування
    Компанія зареєстрована в США. Засновник – юрособа, резидент України. Чи можуть клієнти з України (ФОП, юрособа) сплачувати за користування crm-системою на закордонний рахунок компанії США? Які звіти має подавати юрособа-резидент щодо компанії нерезидента?
    14.05.202429
  • Оподаткування допомоги мобілізованому спеціалісту резидента Дія. Сіті
    Резидент Дія. Сіті вирішив за власний кошт нараховувати спеціалісту щомісячно допомогу у розмірі зарплати. При дотриманні критеріїв оподаткування проводилося ПДФО (5%), ВЗ (1,5 %) та ЄСВ з МЗП. Як оподатковуватиметься допомога мобілізованому – як дохід у вигляді додаткового блага?
    13.05.202413