• Посилання скопійовано

Податки з купівлі ліцензії програмного забезпечення з послугами

Планується придбати у Франції копії ліцензії програмного забезпечення (з правом її розповсюдження) з послугами «Технічна допомога при інсталяції». Який алгоритм постачання і які потрібно платити податки?

Надання права на використання комп’ютерної програми в певній обмеженій сфері здійснюється шляхом надання ліцензії (стаття 1108 ЦКУ). Ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності надається особою, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензіар), іншій особі (ліцензіату). Така ліцензія може бути оформлена як окремий документ або бути складовою частиною ліцензійного договору.

За ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог ЦКУ (стаття 1109 ЦКУ).

У випадках, передбачених ліцензійним договором, може бути укладений субліцензійний договір, за яким ліцензіат надає іншій особі (субліцензіату) субліцензію на використання об'єкта права інтелектуальної власності.

Зовнішньоекономічний договір укладається суб'єктом ЗЕД або його представником у простій письмовій або в електронній формі. В електронній формі (у тому числі через Iнтернет) договір укладається лише шляхом прийняття публічної пропозиції про угоду (оферти) або шляхом обміну електронними повідомленнями чи іншим способом, зокрема шляхом виставлення рахунка (інвойса), у тому числі в електронному вигляді.

Оформлений належним чином рахунок-фактура (інвойс) може бути підставою для відображення в бухгалтерському обліку господарської операції з постачання товарів, робіт (послуг) без складання акта приймання-передачі тільки у разі його оплати, що підтверджується відповідними документами. Документами, що підтверджують оплату, можуть бути платіжне доручення, розрахунковий чек, касовий чек, розрахункова квитанція, виписка з карткового рахунку, квитанція до прибуткового касового ордера тощо (Лист Мінфіну від 16.02.2017 р. №31-11410-06-5/4339).

Коротко нагадаємо: під час переказу резидентом коштів на користь нерезидента за імпортною операцією банк здійснює валютний нагляд щодо дотримання резидентом граничного строку розрахунків згідно з вимогами Iнструкції №7 та Положення №5 — 365 календарних днів.

Банк розпочинає відлік граничних строків з дати здійснення платежу (списання коштів з рахунку клієнта). I завершує здійснення валютного нагляду у разі імпорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі) після пред'явлення резидентом акта, рахунка (інвойса) або іншого документа, який згідно з умовами договору засвідчує виконання нерезидентом робіт, надання послуг, передавання прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі).

Але якщо сума незавершених розрахунків за операцією не перевищує незначної суми, банк завершує здійснення валютного нагляду (п. 9 розділу III Iнструкції №7). Незначний розмір валютної операції — це розмір, що є меншим ніж 150 тис. грн в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на дату здійснення операції.

Якщо імпортна операція підлягає валютному нагляду, то у разі порушення строку розрахунків виникає відповідальність у вигляді нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3% суми вартості недопоставленого товару. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати вартості недопоставленого товару (ч. 5 ст. 13 Закону про валюту).

Відповідно до пп. «в» п. 186.3 ПКУ, що якщо місцем постачання послуг з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп'ютерних систем вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або, у разі відсутності такого місця, місце постійного чи переважного його проживання. 

Згідно з підпунктом 14.1.225 ПКУ будь-який платіж, отриманий як винагорода за користування або за надання права на користування будь-яким авторським та суміжним правом, зокрема на комп'ютерні програми, інші записи на носіях інформації, будь-яким патентом, зареєстрованим знаком на товари і послуги, правом на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау) для цілей оподаткування визначається як роялті. 

Тобто, якщо ліцензійною угодою власник авторських прав (ліцензіар) надав іншому підприємству (ліцензіату) невиключне майнове право розмноження і розповсюдження примірників комп'ютерного програмного забезпечення на певній території та протягом певного строку, проте покупцю не передано права інтелектуальної власності (авторське право) на цей об'єкт, платежі згідно з цією ліцензійною угодою вважаються роялті. Аналогічне роз’яснення надано в узагальнюючій податковій консультації щодо особливостей оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання програмної продукції, затвердженої Наказом Міндоходів України від 07.10.2013 р. №536.

Статтею 208 ПКУ передбачено оподаткування таких послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України за основною ставкою податку, визначену згідно з пунктом 190.2 ПКУ

При цьому потрібно скласти податкову накладну із зазначенням суми нарахованого податку, яка є підставою для віднесення сум податку до податкового кредиту у встановленому порядку. Така податкова накладна підлягає обов’язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пп. «в» п. 141.4.1 ПКУ доходи у вигляді роялті, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними ст. 141 ПКУ.

Резидент, що здійснює на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження госпдіяльності, на виконання вимог пп. 141.4.2 ПКУ утримує податок з таких доходів за ставкою в розмірі 15% їх суми та за їх рахунок. Податок, утриманий з доходів нерезидентів, сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. 

Крім того, виплата роялті нерезидентам та утриманий з них податок відображається в рядку 3 табл. 1 додатку ПН до рядка 23 Декларації з прибутку.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Щербина Світлана

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/Інші податки

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Інші податки»

  • ТОВ перестане відповідати вимогам Дія. Сіті: що з оподаткуванням в такому випадку?
    ТОВ є резидентом Дія. Сіті, платником податку на особливих умовах. Очікується, що в липні – вересні 2024 року ТОВ не відповідатиме вимогам Дія. Сіті по середньообліковій кількості працівників та по розміру середньої місячної винагороди працівників та гіг-спеціалістів. Але критерій ч. 4 ст. 5 Закону №1667 за 2024 рік дотримується. Коли ТОВ має перейти на загальну систему оподаткування?
    16.05.202414
  • Оподаткування процентів з позики, отриманої від нерезидента
    Підприємство – резидент України отримало процентну позику від нерезидента – пов’язаної особи (засновника, Кіпр). Чи потрібно платити податок на доходи нерезидента при виплаті процентів? Чи потрібно подавати звіт про контрольовані операції? Чи виникатиме податкова різниця?
    15.05.202417
  • Фізособа - нерезидент продає квартиру: які податкові наслідки?
    Громадянин Данії має у власності квартиру в Україні, планує продати її юрособі – резиденту України. За останні три роки не було жодних операцій з нерухомістю. Фізособа має РНОКПП та відкритий поточний рахунок в Україні. Як оподатковується така операція?
    15.05.202419
  • КІК надає послуги резидентам України: нюанси оподаткування
    Компанія зареєстрована в США. Засновник – юрособа, резидент України. Чи можуть клієнти з України (ФОП, юрособа) сплачувати за користування crm-системою на закордонний рахунок компанії США? Які звіти має подавати юрособа-резидент щодо компанії нерезидента?
    14.05.202428
  • Оподаткування допомоги мобілізованому спеціалісту резидента Дія. Сіті
    Резидент Дія. Сіті вирішив за власний кошт нараховувати спеціалісту щомісячно допомогу у розмірі зарплати. При дотриманні критеріїв оподаткування проводилося ПДФО (5%), ВЗ (1,5 %) та ЄСВ з МЗП. Як оподатковуватиметься допомога мобілізованому – як дохід у вигляді додаткового блага?
    13.05.202413