Дивимося відповідь податкової в категорії 109.04 ЗІР: «У якому випадку обов’язкове/не обов’язкове проведення розрахункових операцій через РРО та/або ПРРО у разі продажу товарів з використанням мережі Інтернет?».
Податкова відповідає, що РРО та або ПРРО не застосовуються у разі оплати покупцем коштів виключно на поточний рахунок фізичної особи – підприємця, оскільки така операція не є розрахунковою, тобто продавець надає покупцю повні банківські реквізити для здійснення оплати (поточний рахунок у форматі ІВАN). У разі здійснення розрахунків в інший спосіб – готівкою, платіжною карткою тощо, застосування РРО та або ПРРО є обов’язковим.
Тож якщо ФОП надавав покупцям повні банківські реквізити для здійснення оплати (поточний рахунок у форматі ІВАN) і на підставі таких реквізитів покупці оплачували придбані товари, послуги, застосовувати ПРРО не потрібно, навіть якщо він зареєстрований.
Якщо ж покупці оплачували покупки банківською карткою, наприклад, на сайті продавця (ФОПа), за умови, що ФОП укладав з банківською установою договір еквайрингу на обслуговування таких розрахунків, чи ФОП приймав оплату з допомогою POS-терміналу, на обслуговування розрахунків із його застосуванням також укладено договір еквайрингу, застосовувати ПРРО потрібно.
Якщо було потрібно застосовувати, а ФОП не застосовував, це загрожує штрафом згідно з п. 1 ст. 17 Закону про РРО, якщо це порушення буде виявлено під час перевірки, в тому числі фактичної перевірки.
Штраф – 100% вартості товарів, послуг, проданих без застосування РРО, ПРРО – за перше порушення, 150% - за кожне наступне.
Але тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, санкції за порушення вимог Закону про РРО не застосовуються, крім санкцій за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів (див. п. 12 розд. ІІ Закону про РРО).
Тобто, якщо порушення почалися ще до воєнного стану, і продовжилися після, штраф можуть накласти тільки за операції, здійснені до воєнного стану.
В такому разі пробивання чеків заднім числом від штрафів не спасає. Тому пробивати заднім числом не потрібно.
До цього порушення застосовується звичайна давність для податкових порушень, визначена ст. 102 ПКУ, з урахуванням змін, пов’язаних з карантином та воєнним станом. Докладніше про це читайте у нашій аналітиці.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс
Передплатити
