• Посилання скопійовано

7 видів роботодавців, які зобов'язані сплачувати ЄСВ

Хто є роботодавцями для цілей справляння ЄСВ?

Роботодавці — це страхувальники у значенні, встановленому п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону про ЄСВ, тобто особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати ЄСВ як страховий внесок за інших застрахованих осіб (найманих працівників).

Сім видів роботодавців визначені в абзацах 2 — 8 п. 1 частини 1 ст. 4 Закону про ЄСВ. Розгляньмо за порядком кожний вид.

Роботодавці — юридичні особи, які використовують працю найманих осіб. Це такі юридичні особи та їх підрозділи:

— підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання;


 

— філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Під цей вид роботодавців потрапляють усі юрособи, які використовують найману працю як за трудовими, так і за цивільно-правовими договорами (далі — ЦПД), з фізичними особами, що не є підприємцями, або якщо фізособа має статус підприємця, але роботи за ЦПД не відповідають видам його підприємницької діяльності. Наприклад, юридичною особою — платником податку на прибуток укладається ЦПД на виконання ремонтних робіт з підприємцем 2 групи на єдиному податку з видом діяльності «оптова торгівля». У такому випадку така юрособа буде належати до роботодавців цього виду.

Роботодавці — фізичні особи-підприємці (далі — ФОП).

Цей вид роботодавців теж використовує працю фізичних осіб на умовах:

— трудового договору, що регулюється КЗпП.

— на умовах ЦПД на виконання робіт або надання послуг, що регулюється ЦКУ.

При цьому обидва вищезазначені види роботодавців не утримують ЄСВ з договорів цивільно-правового характеру, укладених з фізичною особою — підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, оскільки такі підприємці самостійно сплачують ЄСВ з винагороди, яку вони отримують за такими договорами.

Фізичні особи (в тому числі підприємці і ті, які займаються незалежною професійною діяльністю), які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту). Коли такі фізичні особи є роботодавцями, то вони є страхувальниками для своїх працівників і сплачують ЄСВ за таких працівників на загальних підставах. Таким чином, платником ЄСВ за найманого працівника може бути будь-який пересічний громадянин.

Роботодавці — дипломатичні представництва і консульські установи України, філії, представництва, інші відокремлені підрозділи підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), утворені відповідно до законодавства України, які мають окремий баланс і самостійно здійснюють розрахунки із застрахованими особами. Навіть працюючи за кордоном у дипломатичному представництві України, громадяни України — працівники такого представництва зберігають статус застрахованих осіб і страховий стаж.

Роботодавці — дипломатичні представництва і консульські установи іноземних держав, філії, представництва та інші відокремлені підрозділи іноземних підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародних), розташовані на території України. Стосовно сплати ЄСВ дипломатичні представництва інших кран, розташовані в Україні, повинні виконувати свої обов'язки як звичайні роботодавці. При цьому іноземці, які працюють у зазначених представництвах і установах на території України, не зазначені в Законі про ЄСВ як платники ЄСВ. А отже, іноземному представництву доведеться сплачувати ЄСВ тільки з доходів працівників, які є громадянами України.

Роботодавці — підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами, допомогу або компенсацію відповідно до законодавства. Оскільки для вищевказаних соціальних виплат встановлено окрему ставку ЄСВ, то особи, які виплачують такі виплати, визначені Законом про ЄСВ окремо. Зазначені виплати виплачуються лише застрахованим особам, що вказані у п. 9 — 14 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ. Зокрема, це особи, які отримують допомогу з тимчасової непрацездатності, перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами й отримують допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами та особи, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відповідно до закону отримують допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та/або при народженні дитини.

Роботодавець — інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції (у тому числі постійне представництво інвестора-нерезидента), що використовує працю фізичних осіб, найнятих на роботу в Україні на умовах, що наведені вище для перших двох видів роботодавців — зокрема, на умовах трудового договору або договору цивільно-правового характеру (окрім договорів цивільно-правового характеру з підприємцями в межах обраних ними видів підприємницької діяльності).

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Автор: «Дебет-Кредит»

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Праця та соціальний захист/ЄСВ, соціальний захист

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ЄСВ, соціальний захист»

  • Отримання декретних виплат ФОПа після зміни системи оподаткування та не сплати ЄСВ за себе
    Чи зможе фізособа-підприємець отримати допомогу по вагітності та пологах, якщо в першому кварталі вона сплачувала ЄСВ на ЄП, а з другого кварталу перейшла на загальну систему, де не мала доходу і не сплачувала ЄСВ?
    28.08.202520
  • ЄСВ на допомогу по вагітності та пологам: донарахування до мінімалки
    В останньому місяці відпустки по вагітності та пологам працівниці нараховано лише частину допомоги по вагітності та пологам. Інших нарахувань (заробітної плати, премій) у цьому місяці немає. Чи потрібно в такому випадку донараховувати ЄСВ до мінімального страхового внеску?
    28.08.202542
  • Зберігання звітності з ЄСВ та документів обліку зарплати на підприємстві
    Чи потрібно завіряти звітність, подану через M.E.Doc з відповідно накладеними ключами КЕП, мокрою печаткою та оригінальним підписом керівника? Чи роздрукованої копії такої звітності із програми достатньо для зберігання і подальшого архівування? Які документи по зарплаті обов'язково повинні зберігатися на підприємстві і який термін їх зберігання?
    25.08.20253 0268
  • Нецільова матеріальна допомога працівника: що з оподаткуванням?
    Колективне підприємство надає нецільову матеріальну допомогу раз на рік кожному працівнику (не всім працівникам в один день, а окремо - датою отримання заяви з проханням на допомогу у зв'язку з скрутним становищем тощо). Згідно з колективним договором, сума допомоги становить 4240 грн у 2025 р. Чи може підприємство надати допомогу у більшому розмірі, ніж 4240 грн. Якщо так, то оподаткування таке: 4240 грн виплачується без податків, різниця перебільшення грн оподатковується ПДФО, ВЗ та без ЄСВ? Якщо допомогу раз на рік отримує (хоч в різні дати) кожен працівник, чи не буде податкова вважати, що це дорівнює до зарплатні та намагати оподатковувати на повну суму матдопомоги?
    22.08.202587
  • Нарахування ЄСВ на зарплату, меншу за мінімальну, при неповній зайнятості
    Працівнику, який працює на 0,5 ставки, нараховано зарплату 4500 грн (при повному окладі 9000 грн). Чи потрібно в такому випадку донараховувати ЄСВ до мінімального страхового внеску, чи він розраховується з фактично нарахованої суми?
    22.08.20252 207