Чинне законодавство не встановлює обмежень щодо можливості зменшення підприємствами приватного сектору розміру оплати праці своїх працівників (оскільки такі роботодавці самостійно визначають розмір власних витрат, зокрема, і на оплату праці).
Але існують і державні гарантії працівників, зокрема, мінімальний розмір заробітної плати, нижче якої працедавець не має право встановлювати розмір оплати праці. Крім того, якщо зменшення заробітної плати відбувається за ініціативою роботодавця, у працівника фактично змінюються істотні умови праці.
І згідно із ст. 32 КЗпП України, про зменшення своєї зарплати працівник має бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці. Якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36 КЗпП. При цьому працівник має право на вихідну допомогу у розмірі не менше середнього місячного заробітку (ст. 44 КЗпП).
Інша справа, якщо працівниця у звязку із вагітністю переводиться на іншу легшу роботу (ст. 178 КЗпП). В такому випадку за такою працівницею зберігається середній заробіток за попередньою роботою.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.
Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.
Зареєструватись