Договір позички та форма №20-ОПП: чи подавати?

Відповідно до п. 8.1 розд. VIIІ Порядку №1588, платник податків зобов’язаний повідомляти провсі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку у порядку, встановленому розд. VIIІ Наказу №1588.

Об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів. Такі об'єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідними розділами ПКУ (п. 8.2 розд. VIIІ Наказу №1588).

Виходячи з вищесказаного, вважаємо, що в принципі у разі укладення договору позички (безкоштовної оренди) обов’язок щодо подання повідомлення за формою №20-ОПП у орендаря ТЗ не має виникати. Оскільки госпоперація із отримання у позичку такого ТЗ не призводить до виникнення обов’язків щодо сплати податків та зборів, що саме пов’язані із таким ТЗ, у орендаря.

Втім, зауважимо, що податківці вже дуже багато років притримуються протилежної точки зору – вони хочуть бачити подання форми №20-ОПП як при купівлі/продажу ТЗ, так й при його оренді (безкоштовній, тобто мова про позичку, чи платній)/лізингу.

Наразі у Порядку №1588,  саме у абз. 2 п. 8.4, чітко прописано: «У повідомленні за формою N 20-ОПП надається інформація про всі об'єкти оподаткування, що є власними, орендованими або переданими в оренду». 

До 27.07.2020 року у підкатегорії 116.11, «ЗІР» (запитання: «Чи потрібно подавати повідомлення за ф. № 20-ОПП ЮО, яка придбала (орендує) транспортний засіб для своїх господарських потреб або потреб відокремленого підрозділу (філії)?») зазначили таке: у разі придбання (оренди) юрособою транспортного засобу для своїх господарських потреб або потреб відокремленого підрозділу (філії) повідомлення за ф. №20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після придбання (оформлення договору оренди) за основним місцем обліку такої юрособи. 

Впевнені, що під орендою податківці розуміють як платне користування, так і безкоштовне користування чужим майном. Так, відповідно до Пам’ятки для заповнення форми №20-ОПП у графі 10 «Вид права на об’єкт» зазначається:

• 1 - право власності;
• 2 - право володіння;
• 3 - право користування (сервітут, емфітевзис, суперфіцій);
• 4 - право господарського відання;
• 5 - право оперативного управління;
• 6 - право постійного користування;
• 7 - право довгострокового користування або оренди;
• 8 - право короткострокового користування, оренди або найму;
• 9 - іпотека;
• 10 - довірче управління майном.

Тобто як бачимо тут згадується не лише просто оренда, а й звичайне право користування.

Тоді як пп. 3 ст. 827 ЦКУ визначено, що до договору позички застосовуються положення глави 58 ЦКУ «Найм (оренда)».

Згідно з ст. 827 ЦКУ за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку, який зазвичай зазначається у договорі. Якщо строк користування менше року – то це право короткострокового користування, якщо більше – то довгострокового.

Тож, з огляду на все вищевказане, заради уникнення непорозумінь із контролюючими органами, протягом 10 днів із дня заключення договору позички ТЗ, подати за основним місцем обліку форми №20-ОПП. 

На замітку!

Відмітимо, що, вважаємо, що логічніше 10 днів відраховувати від акту приймання-передачі ТЗ, адже саме цей документ є документом, що підтверджує виникнення права користуватися ТЗ. Тоді як в підкатегорії 116.11 ресурсу «ЗІР» податківці зауважують, що початком перебігу 10-денного строку є дата набуття права платником щодо об’єкту оподаткування відповідно до правовстановлюючих документів чи документів, що підтверджують право користування, розпорядження об’єктом оподаткування. Проте, судячи із їх вищенаведених консультацій, під такими документами – вони розуміють саме договір, а не первинний документ.

Додатково читайте тут.