Суб'єкт господарювання сам вирушує, у яких випадках зазначати кількість і одиницю виміру виконаних робіт
Згідно п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухобліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів від 24.06.1995 р. №88, до обов’язкових реквізитів відносять обсяг госпоперації та одиницю виміру госпоперації (у натуральному та/або вартісному виразі). Як вірно заповнювати дані реквізити (кількість та одиниця виміру) в актах виконаних робіт?
free07.07.2014803
Посилання скопійовано
Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Справа в тому, що законодавчо це нічим чітко не врегульовано. Адже типової форми акту прийому-передачі виконаних робіт (так само, як і наданих послуг) не існує (крім деяких специфічних форм, які застосовуються тільки в межах галузей, для яких вони затверджені).
Тому не існує і чітких вказівок щодо того, як саме і у яких випадках зазначати кількість і одиницю виміру виконаних робіт, суб’єкт господарювання робить це на свій розсуд. Приклади того, як складаються такі акти на практиці, можна навести, якщо ви зазначите, які саме роботи передаються за таким актом.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
керівник київської редакції та провідний автор тижневика «Дебет-Кредит», податковий консультант-практик з багаторічним досвідом роботи головним бухгалтером
Закінчила Запорізький державний університет, спеціальність "Облік та аудит". Понад 25 років досвіду у бухгалтерії і податках. Лектор семінарів по бухгалтерському обліку та оподаткуванню
Підприємство отримало безоплатні імпортні зразки товарів та відобразило їх в обліку проведенням Дт 281 Кт 718. У процесі діяльності виникла потреба повернути частину цих зразків постачальнику-нерезиденту в митному режимі експорту. Як правильно відобразити в бухгалтерському обліку таке повернення ТМЦ: через спосіб «сторно» чи з використанням субрахунку 949 «Інші витрати операційної діяльності»?
Офіс орендований, унаслідок ракетного удару знищено всі основні засоби, що були в офісі. Який алгоритм дій: порядок оповіщення ДПС, дії щодо знищених ОЗ, необхідні документи?
Наше підприємство встановило систему кондиціонування в орендованому офісі за згодою орендодавця, вартість робіт — 60000 грн з ПДВ. Як правильно відобразити ці витрати в бухгалтерському та податковому обліку, до якої групи основних засобів віднести об'єкт і чи можемо ми застосувати прискорену амортизацію?
У липні 2026 року міська рада, згідно розпорядженню, безоплатно передає у тимчасове користування (на 1 рік) два ноутбуки вартістю 22000 грн. та 12000 грн. комунальному закладу загальної середньої освіти. Яке документальне оформлення цієї операції та як відобразити її у бухгалтерському обліку?
Працівник відкрив лікарняний лист 31.05.2026 р., а закрив його 05.06.2026 р. Необхідно визначити, чи включається травень 2026 року до розрахункового періоду для обчислення середньої заробітної плати, та в якому періоді (місяці) нараховуються і відображаються ці лікарняні в обліку?
Компанія поки є неплатником ПДВ. У червні придбали імпортні послуги. ПДВ нараховується на суму оплати в грн чи на суму, зазначену в інвойсі (валюта* курс НБУ на дату оплати)?
Юридична особа — платник податку на прибуток співпрацює з фізичними особами за цивільно-правовими договорами (ЦПД) та із фізичними особами — підприємцями (ФОП). Чи включаються відповідні витрати до складу витрат для цілей податку на прибуток? Чи є виплати на користь ФОП об'єктом оподаткування ПДФО та військовим збором для юридичної особи як податкового агента?
Працівник повернувся з відрядження 22.06.2026 р.,але не повернув залишок коштів вчасно. 24.06.2026 р. відбув у наступне відрядження, яке теж було проавансовано.Як зараз повернути кошти за перше відрядження, щоб уникнути штрафів?
Підприємство на загальній системі оподаткування, високодохідник імпортує товар з Чехії. При отримані імпорту виявили бракований товар. За угодою з нерезидентом зменшили суму до сплати за поставлений товар, а саме підписали додаткову угоду про прощення боргу, на підставі якої підприємство списало кредитовську заборгованість перед нерезидентом. Які податкові наслідки для підприємства?
